Енциклопедичний довідник 33
А Е Р О Ф О Т О З И О М К А( аерофотографування, повітряне фотографування)— фотографування місцевості та окремих предметів з Л А. Розрізняють А.: денну і нічну; планову, перспективну і панорамну; одиночну, маршрутну та площадну; кадрову та цільову; чорно-білу, кольорову та спектрозональну. Застосовується для складання та оновлення карт при вивченні місцевості та об’ єктів у наук, і техн. цілях, як один зі способів повітр. розвідки, для контролю бойових та навч.-бойових дій в-ськ, під час повітр. стрільби, при створенні фотодокументів, для визначення координат об’ єктів( цілей) при їх топогеод. прив’ язуванні та в ін. випадках.
А Е Р О Ф О Т О С Л У Ж Б А( А Ф С)— спец, авіац. служба, яка займається питаннями застосування аерофотозйомки в авіац. частинах для вирішення завдань повітр. розвідки, обробки розвід, даних, контролю результатів навч. та бойових стрільб, пусків ракет та бомбометання, оцінки якості маскування в-ськ та ін. На А Ф С покладається також завдання підготовки льотного складу авіац. частин до виконання аерофотозйомки та ведення аерофоторозвідки.
« А З Б У Ч Н А В ІЙ Н А »(« Азбучна завірюха »)— боротьба українців Сх. Галичини в ЗО— 50-х pp. 19 ст. проти намагання австро-угор. урядових кіл впровадити лат. шрифт для укр. абетки. Вперше з планом заміни кириличної азбуки лат. шрифтом виступив у 1834 р. філолог И. Лозинський. Ця пропозиція викликала рішучий протест членів « Руської трійці ». Спроби губернатора Галичини і Лодомерії А. Голу- * ховського в 1859 р. законодавчо запровадити лат. алфавіт спричинили широкі протести укр. населення в Галичині. Вимоги громадськості, підтримані відомими славістами П. Шафариком і Ф. Міклошичем, примусили австр. уряд у 1861 р. скасувати попередні розпорядження, які стосувалися укр. правопису, та відмовитися від намагань латинізувати укр. писемність.
А З И М У Т( від араб, асумут— шляхи, напрямок) земного предмета, небесного світила— двогранний кут між площиною меридіана крапки спостереження і вертикальною площиною, що проходить через цю точку й об’ єкт, що спостерігається. Залежно від виду меридіана розрізняють щирий( астрономічний), геод., магнітний А. Відраховується від півн. напрямку відповідного меридіана за ходом годинної стрілки від 0 до 360 °( від 0 до 60-00 поділок кутоміра). А. користуються для цілевказування, орієнтування на місцевості, при русі поза шляхами, підготовці даних для арт. обстрілу та ін.
А З О В С Ь К А В ІЙ С Ь К О В А Ф Л О Т И Л І Я— створена в квіт. 1918 р. на Азов. морі. Головна база— Єйськ. Вела бої проти нім. окупантів і частин білої армії. У черв. 1918 р. ліквідована у зв’ язку з захопленням узбережжя ворогом. Знову сформована в берез. 1920 p., у трав, увійшла до складу Мор. сил Чорного й Азов, морів. Базувалася в Таганрозі, Маріуполі( Жданов). Розформована у квіт. 1921 р. Знову сформована в лип. 1941 р. Підтримувала в-ська 9-ї і 51-ї армій, брала участь у 1941— 42 pp. у десантній Керченсько-Феодосійській операції і виконувала ін.