Енциклопедичний довідник 33
А Е Р О Ф О Т О З И О М К А ( аерофотографування , повітряне фотографування ) — фотографування місцевості та окремих предметів з Л А . Розрізняють А .: денну і нічну ; планову , перспективну і панорамну ; одиночну , маршрутну та площадну ; кадрову та цільову ; чорно-білу , кольорову та спектрозональну . Застосовується для складання та оновлення карт при вивченні місцевості та об ’ єктів у наук , і техн . цілях , як один зі способів повітр . розвідки , для контролю бойових та навч . -бойових дій в-ськ , під час повітр . стрільби , при створенні фотодокументів , для визначення координат об ’ єктів ( цілей ) при їх топогеод . прив ’ язуванні та в ін . випадках .
А Е Р О Ф О Т О С Л У Ж Б А ( А Ф С ) — спец , авіац . служба , яка займається питаннями застосування аерофотозйомки в авіац . частинах для вирішення завдань повітр . розвідки , обробки розвід , даних , контролю результатів навч . та бойових стрільб , пусків ракет та бомбометання , оцінки якості маскування в-ськ та ін . На А Ф С покладається також завдання підготовки льотного складу авіац . частин до виконання аерофотозйомки та ведення аерофоторозвідки .
« А З Б У Ч Н А В ІЙ Н А » (« Азбучна завірюха ») — боротьба українців Сх . Галичини в ЗО — 50-х pp . 19 ст . проти намагання австро-угор . урядових кіл впровадити лат . шрифт для укр . абетки . Вперше з планом заміни кириличної азбуки лат . шрифтом виступив у 1834 р . філолог И . Лозинський . Ця пропозиція викликала рішучий протест членів « Руської трійці ». Спроби губернатора Галичини і Лодомерії А . Голу- * ховського в 1859 р . законодавчо запровадити лат . алфавіт спричинили широкі протести укр . населення в Галичині . Вимоги громадськості , підтримані відомими славістами П . Шафариком і Ф . Міклошичем , примусили австр . уряд у 1861 р . скасувати попередні розпорядження , які стосувалися укр . правопису , та відмовитися від намагань латинізувати укр . писемність .
А З И М У Т ( від араб , асумут — шляхи , напрямок ) земного предмета , небесного світила — двогранний кут між площиною меридіана крапки спостереження і вертикальною площиною , що проходить через цю точку й об ’ єкт , що спостерігається . Залежно від виду меридіана розрізняють щирий ( астрономічний ), геод ., магнітний А . Відраховується від півн . напрямку відповідного меридіана за ходом годинної стрілки від 0 до 360 ° ( від 0 до 60-00 поділок кутоміра ). А . користуються для цілевказування , орієнтування на місцевості , при русі поза шляхами , підготовці даних для арт . обстрілу та ін .
А З О В С Ь К А В ІЙ С Ь К О В А Ф Л О Т И Л І Я — створена в квіт . 1918 р . на Азов . морі . Головна база — Єйськ . Вела бої проти нім . окупантів і частин білої армії . У черв . 1918 р . ліквідована у зв ’ язку з захопленням узбережжя ворогом . Знову сформована в берез . 1920 p ., у трав , увійшла до складу Мор . сил Чорного й Азов , морів . Базувалася в Таганрозі , Маріуполі ( Жданов ). Розформована у квіт . 1921 р . Знову сформована в лип . 1941 р . Підтримувала в-ська 9-ї і 51-ї армій , брала участь у 1941 — 42 pp . у десантній Керченсько-Феодосійській операції і виконувала ін .