356 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
356 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
РАДА РЕСПУБЛІКИ— вищий законодавчий орган влади в УНР. Створений3.02.1921 р. у м. Тарнові( Польща). До його складу входили 67 депутатів, які представляли укр. політ, партії, профспілкові та культ.-освітні організації. Головою Р. р. було обрано І. Фещенка-Чопівського. У кін. берез. 1921 р. видала « Універсал до українського народу ». Припинила своє існування 5.08.1921 р.
РАДА С ІЧ О В О Ї С Т А РШ И Н И— напівофіційний орган на Запорозькій Січі. До її складу входили військ, старшини— кошовий отаман, суддя, писар, осавул, козаки, що займали ці посади раніше(« старики »), та курінні отамани. Здебільшого Р. с. с. називали старшинською сходкою. Скликалася для обговорення важливих питань політ., військ., адмін. характеру. У період існування Нової Січі Р. с. с. могла обирати старшину без участі рядового козацтва або узгоджувала попередньо їхні кандидатури для обрання на Ген. козацькій раді.
РАДЕНС Станіслав Францович( 1892— 1938)— більшовицький діяч в Україні, чекіст. Поляк за походженням. Один із найближчих соратників Ф. Дзержинського. З черв. 1919 р.— заступник начальника відділу Київ. ЧК, з січ. 1920 р.— голова Одес. ЧК, з січ. 1921 р.— голова Крим. ЧК. У 1927— 31 pp.— голова ДПУ в Закавказзі, з 1931 р.— голова ДПУ Білорусі. З 1931 до лют. 1933 р. очолював ДПУ в Україні. Р.— один із організаторів і безпосередній виконавець масових репресій проти учасників нац.-визв. змагань 1917— 21 pp., політ, терору проти лідерів націонал-комунізму та духівництва УАПЦ. Р. як слухняне знаряддя у руках більшовицької партії відповідав за т. зв. розкуркулення та організацію штучного голоду в Україні 1932— 33 pp. З 1933 р.— начальник УНКВС у Москві. Згодом працював у рад. репресивних органах. У 1938 р.— нарком внутр. справ Грузії та Казахської РСР. Розстріляний за наказом Л. Берії у 1938 р.
РАДЕЦЬКИИ Віталій Григорович( н. 1944)— генерал армії України( 1993). Н. у м. Христинівка Черкаської обл. Закінчив Київ, вище загальновійськ. командне училище( 1968), Військ, академію ім. М. В. Фрунзе( 1975), Військ, академію Ген. штабу З С С Р С Р ім. К. Є. Ворошилова( 1989). У трав. 1989 р. призначений першим заступником командувача 13-ї армії( Прикарп. військ, округ). З трав. 1991 р.— командувач 6-ї гвард. танк, армії Київ, військ, округу. З січня 1992 р.— командувач в-ськ Одес. військ, округу. У жовт. 1993— серп. 1994 р.— міністр оборони України. З серп. 1995 р.— головний інспектор Міністерства оборони України. Нагороджений орденами « За службу Батьківщині в Збройних Силах С Р С Р » 3-го ступеня( 1986), 2-го ступеня( 1991), 1-го ступеня( 1992), Червоної Зірки( 1971), Богдана Хмельницького 3-го ступеня( 2001), 9 медалями, відзнакою Міністерства оборони України « Доблесть і честь »( 1996).
РАД ЗИВІЛЛ( Радивил, Радвіла) Альбрехт Станіслав( 1593— 1656)— лит. магнат, князь. Н. в Олиці( тепер с-ще Волин. обл.). З 1619 р.— лит. підканцлер, з 1623 p.— великий лит. канцлер. Власник значних земельних маєтків на Волині. Був фундатором костьолу в Олиці, єзуїтської колегії в Пінську. Автор « Мемуарів »