Енциклопедичний довідник 347
Енциклопедичний довідник 347
ПОЛК— 1) військ, частина різних родів в-ськ; організаційно самостійна такт, йадмін.-госп. одиниця. Уперше з’ явився на поч. 16 ст. у ландскнехтів( regiment); 2) на Русі з 10 ст. назва загонів, що виставлялися князівствами і містами; у 13— 17 ст. частини бойового порядку діючої армії: передовий П., великий П., правої( лівої) руки йін.; 3) військ, йадмін.-терит. одиниця в Україні в 16— 18 ст.
ПОЛКОВНИК— офіцер, звання в збройних силах ряду держав. Чин полковника існував в Україні з 16 ст.; у Росії з 17 ст.; у Рад. армії був введенийу 1935 р. і відповідав у В М Ф званню капітана 1-го ранґу; зберігся в ЗС суч. України.
П О Л О Н— стан комбатанта( військовополоненого), захопленого супр-ником або затриманого владою ворожої держави і позбавленого волі на час війни.
ПОЛУБОТОК Павло Леонтійович( бл. 1660— 1723)— держ., політ, і військ, діяч Гетьманщини. Походив з давнього козацького роду Чернігово-Сіверщини. Черніг. полковник( з 1705) і з 1721 р. одночасно наказний гетьман Лівобережної України. Після смерті гетьмана І. Скоропадського( 1722) став осн. претендентом на володаря булави. Намагався протидіяти Петрові І у його заходах, спрямованих на ліквідацію автономії українців у складі Рос. держави( імперії). Один із найзаможніших землевласників в Україні. Навесні 1723 р. за опозиційну діяльність разом з ген. старшинами С. Савичем та І. Чернишем був викликаний до Санкт-Петербурга, допитаний у Таємній канцелярії, а восени заарештований і кинутий до Петропавл. фортеці, де й помер 18.12.1723 р. Похований у Петербурзі.
П ОЛ ЬОВА А РТИ Л ЕРІЯ— призначена для підтримки в-ськ на полі бою. У багатьох арміях включала легку, кінну йін. артилерію. На суч. етапі в ряді країн називається військ, артилерією.
П ОЛ ЬОВИ Й СТАТУТ— офіційнийдокумент, що визначає осн. положення по підготовці і веденню з’ єднаннями йчастинами загальновійськ. бою, керуванню в-ськами, їхнього пересування та ін.
П ОРИК Василь Васильович( 1920— 44)— лейтенант Рад. армії, учасник руху опору у Франції, Герой Рад. Союзу( 1964, посмертно), нац. герой Франції( 1964). Н. у с. Соломірці( тепер с. Порик Вінницької обл.) у сел. родині. Утік з полону в 1943 p., був командиром партизанського загону. Розстріляний окупантами.
ПОРУЧИК( від пол. porucznik)— військ, звання молодшого офіцера у В-ську Пол. і деяких ін. арміях. У рос. армії офіцер, чин з 17 ст.
П О РУ Ш Е Н Н Я М ИРУ— визначена Радою Безпеки Організації Об ' єднаних Націй конкретна ситуація використання сили, що разом із загрозою миру є підставою для вжиття цим органом заходів з підтримання або відновлення міжнар. миру та безпеки.
ПОРЦІЇ, РАЦІЇ— натуральні йгрошові збори в Рос. державі( у тому числі на території укр. земель, що входили до її складу) у 18 ст. на утримання царського в-ська(« дача на консистентів »). Збиралися у вигляді провіанту для солдатів і фуражу для конейабо грошима. Обсяги П. і Р. тривалийчас не були офіційно встановленими,