Енциклопедичний довідник 29
Однак наприкін. берез. 1939 р. більша частина Закарпаття була окупована угор. в-ськами. У 20— 30-х pp. окуповані Польщею укр. землі, які були остаточно приєднані до Пол. держави рішенням Ради послів держав Антанти від 14.03.1923 р.( див. також Антанта), входили до складу Волин., Люблін., Львів., Станісл., Терноп. і Поліського воєводств( офіційна назва— « Сх. Малопольща »). Воєводства поділялись на повіти, повіти— на гміни. На чолі воєводства стояв воєвода, якого призначав президент за рекомендацією М ВС. Адмін. владу у повіті здійснював староста, а у гміні— війт. Місцеве сільське управління очолював солтис. Політ.-адмін. устрій укр. земель у складі Польщі був спрямований на дискримінацію політ, і нац.-культ. прав укр. населення, поступову полонізацію і в кінцевому підсумку повну асиміляцію українців на окупованій Польщею території Зах. України. Воєн.-політ, події Другої світової війни привели до нової зміни адмін.-терит. устрою укр. земель. Після розвалу Пол. держави згідно з таємними статтями Пакту Молотова— Ріббентропа Червона армія у верес. 1939 р. зайняла території Зах. України, а у черв. 1940 р.— Півн. Буковину, Хотин., Акерман, і Ізмаїл, повіти Бессарабії, які незабаром( 2.08.1940) були приєднані до У Р С Р. На території Зах. України 4.12.1939 р. було створено 6 областей— Львів., Станісл.( з 1962— Ів.-Франк.), Терноп., Волин., Рівн. й Дрогобицьку( в 1959 об’ єднана з Львів.). Укр. етнічні землі заг. площею 16 тис. км2( Лемківщина, Посяння, Холмщина, Підляшшя), що потрапили в зону нім. окупації, увійшли до складу Ген. губернії з центром у Кракові. На поч. рад.-нім. війни 1941— 45 pp. О У Н( під проводом С. Бандери) 30.06.1941 р. проголосила у Львові відновлення укр. державності. Був сформований орган крайової влади— Укр. держ. правління( У Д П) на чолі з Я. Стецьком. На всій укр. етнічній території мала бути відновлена суверенна соборна Укр. держава. Проте вже 4.07.1941 р. нім. окупаційна влада заборонила діяльність У Д П, а 12.07.1941 р. гестапо заарештувало Я. Стецька і членів У Д П Рільницького та В. Стахіва, після чого воно перестало існувати. Вся територія України була поділена між Німеччиною та її союзниками на зони окупації. 1.08.1941 р. з Галичини( бл. 50 тис. км2) було створено окремий дистрикт і об’ єднано з територією Ген. губернії. 20.08.1941 р. для управління ін. укр. територіями було створено військ.-адмін. одиницю— Рейхскомісаріат « Україна »( заг. площею
О бл. 340 тис. км2). Його територія складалася з 6 ген. округів— Волинь, Житомир,
Київ, Таврія, Дніпропетровськ і Миколаїв, які поділялися на генеральбецірки( ген. округи) і крайзи( округи). З огляду на важливе стратег, значення Донбас було поставлено під контроль особливої комендатури « Донець ». Адмін. функції на окупованій гітлерівцями території належали нім. військ, владі, генеральним та військ, комісаріатам. Управління великими містами здійснювали штадкомісарства, меншими— орт- комісарства. Місцева адміністрація складалася з районних міських управ і сільських старост. Адмін. центром рейхскомісаріату стало Рівне. В лип. 1941 р. окуповані рум. армією