Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | 页面 316

Енциклопедичний довідник 313
майор І. Петров) та частиною сил Чорномор. флоту( віце-адмірал П. Октябрський) при підтримці населення м. Одеси в роки Великої Вітчизняної війни. Для захоплення Одеси була кинута 4-та рум. армія. Завдяки героїчним діям рад. в-ськ, супр-нику, незважаючи на значну перевагу, не вдалося оволодіти містом з ходу. Коли в-ська Півд. ф-нту відійшли за Дніпро( 19.08), на лінії між Нікополем і Херсоном було створено Одес. оборонний рубіж( р-н), підпорядкований Чорномор. флоту. Виявляючи героїзм та самовідданість, рад. в-ська постійно відбивали настирні атаки ворога. Однак стан захисників Одеси був надто важким, і за вказівкою Ставки ВГК вони з 1 по 16.10 були евакуйовані в Крим. Оборона Одеси велася 73 дні, йзначною мірою це вдалося зробити завдяки створенню глибоко ешелонованої системи інж. споруд. На підступах до міста було побудовано 3 оборонних рубежі, а на його вулицях споруджено бл. 250 барикад. Заг. довжина оборонних споруд, що оточували Одесу, становила понад 250 км. В оборонних роботах взяло участь більше 100 тис. чол.
О Д Е С ЬК А Н А С Т У П А Л Ь Н А О П Е Р А Ц ІЯ 1944 р.( 26.03— 14.04)— операція в-ськ 3-го Укр. ф-нту( командувач— генерал армії Р. Малиновський) при взаємодії сил Чорномор. флоту( адмірал П. Октябрський) та 2-го Укр. ф-нту( командувач— маршал Рад. Союзу І. Конєв) в роки Великої Вітчизняної війни. Завдавши ворогу головного удару з Півд. Бугу в напрямку Роздільної, Тирасполя і другого удару— на Миколаїв, Одесу, в-ська 3-го Укр. ф-нту у взаємодії з 2-м Укр. ф-нтом розгромили угруповання супр-ника( нім. 6-ту армію і рум. 3-тю армію групи армій « А », з 5.04— « Півд. Україна »). Просунувшись на 180 км, рад. в-ська визволили Миколаїв, і Одес. обл., а також значну частину Молдови. Чорномор. флот дістав можливість перебазувати в Одесу легкі сили флоту і авіацію. В ході О. н. о. ворог втратив 25 тис. солдатів і офіцерів, 10,6 тис. потрапило в полон.
О Д Е С Ь К А О П Е Р А Ц ІЯ 1920 р.( 11.01— 7.02)— наступальні бойові дії рад. 14-ї армії Півд.-Зах. ф-нту( командарм І. Уборевич) проти 15-тис. угруповання денікінців, які завершилися визволенням Одеси.
О Д ЕСЬК И М В ІЙ С Ь К О В И Й О К РУ Г— створено наказом військ, міністра Росії № 352 від 12.12.1862 р. з метою вирішення стратег, завдань. Його територія розглядалася в якості бази півд.-зах. театру воєн, дійна випадок вторгнення в Румунію і Австро-Угорщину та здійснення десантних операцій на чорномор. міста, як це було, зокрема, у війнах з Туреччиною. Округ включав у свої межі берег Чорного моря. На території округу знаходилися фортеці: Очаков, Керч і Севастополь. Одесі була відведена функція центру. Там розмістився штаб округу і його управління. Створено було училища: кавалер, в Єлисаветграді, піхот. і арт.( з 1913) йкадетський корпус в Одесі. Знаходилися в-ська в півд. частині європ. Росії на території Катериносл., Херсон, і Тавр, губерній, також Бессараб. обл. З а час існування округу до 1918 р. його кордони майже не змінилися. В-ська і воєн, заклади округу підпорядковувалися головному начальнику— новорос. і бессараб. генерал-губернатору! який