308 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
П оділ на реєстрових і Н. к. стався в 70-х pp. 16 ст. Тікаючи від утисків можновладців на Запорозьку Січ, Н. к. обирали своїх гетьманів і старшин, брали участь у збройних повстаннях. У ході Нац. революції та Визв. війни сер. 17 ст. об’ єдналися з реєстровцями. Проте з 1660 р. їх поділ відновився йіснував до 1783 p., поки царський уряд не ліквідував на території Гетьманщини укр. козацьке в-сько.
Н Е Р О Н О В И Ч Евген Васильович( 1888— 1918)— народний секретар військ, справ( 1918) рад. У Н Р. Н. у м. Пирятині( тепер Полт. обл.). Навчався в Петербурзі, брав участь в укр. студентському русі. Засновник друкованого органу « Відродження »( 1907). У 1913 р.— редактор неперіодичного органу Головної ради студентських громад « Укр. студент » у Петербурзі. Після Лютневої революції член УСД РП, входив до складу У Ц Р та Малої Ради. Очолював ліву фракцію УСД РП, яка виступала за створення незалежної укр. рад. держави. Восени 1917 р. вийшов з УСД РП і зі складу УЦР. Перейшов до більшовиків. Був заарештований. Звільнений під час Київ, січневого збройного повстання 1918 р. На II Всеукр. з’ їзді рад як представник лівих укр. соц.-демократів обраний до Народного секретаріату. З берез. 1918 р. народнийсекретар військ, справ, організовував відсіч нім.-австр. в-ськам. Був членом делегації Рад. України на переговорах щодо укладання Брест-Литовського миру( 1918). У кін. берез. 1918 р. вийшов зі складу Народного секретаріату. У квіт. 1918 р. під с. Великі Сорочинці був захоплений укр. в-ськами( гайдамаками) і розстріляний.
Н Е Т Ь К О В С Ь К И И Криштоф( Нечковський Христофор)( р. н. і см. невід.)- гетьман запорозьких козаків у 1596— 97 pp., якого призначив пол.-шляхетський уряд старшим у справі охорони півд. кордонів Речі Посполитої від вторгнення тур.- тат. в-ська. Усунений урядом за підтримку запорожців.
Н Е Ч А И Данило( р. н. невід.— 1651)— брацл. полковник( 1649— 51), сподвижник гетьмана України Б. Хмельницького. Один із організаторів повстанського руху в Правобережній і Зах. Україні проти пол. і укр. можновладців, учасник Пилявецької битви( 1648). 1649 р. брав участь у боях під Меджибожем, Зборовом. У кін. 1649— на поч. 1650 р. очолив великі народні повстання на Брацлавщині, Поділлі та Волині, за оцінкою шляхетського уряду Речі Посполитої став « найбільшим бунтівником ». У верес. 1650 р. під час походу козацького в-ська в Молдову здобув Ясси, що зумовило підписання угоди між молд. господарем В. Лупулом і Б. Хмельницьким. Загинув 20.02.1651 р. у бою з пол. в-ськом у м. Красне( П о ділля). Пам’ ять про нього зберіглася в багатьох народних думах та іст. піснях. Неодноразово до тих подій у своїй творчості звертався Т. Шевченко. Поблизу Красного Н. споруджено пам’ ятник.
Н Е Ч Е П О Р Ч У К О В А( за чоловіком Наздрачева) Мотрона Семенівна( н. 1924)— повний кавалер орденів Слави( 1944, 1945, 1946), старшина. У Велику Вітчизняну війну санінструктор гвард. стрілец. полку. Відзначилася в боях при форсуванні рік Дніпро, Вісла, Одер, Шпрее.
Н ІК О П О Л Ь С Ь К О- К Р И В О Р ІЗЬ К А Н А С Т У П А Л Ь Н А О П Е Р А Ц ІЯ 1944 р.( 30.01— 29.02)— в-ськ 3-го( генерал армії Р. Малиновський) і 4-го( генерал