304 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
актом, аварією, катастрофою, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвело або може призвести до людських і мат. втрат.
U и
Н А Д З В И Ч А И Н И И С Т А Н— особливий правовий режим діяльності держ.
органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, який на визначений термін допускає обмеження конституційних прав і свобод громадян, а також юрид. осіб і покладає на них додаткові обов’ язки. Приводом для встановлення Н. с.( на всій території країни або на окремій місцевості) можуть бути надзвичайні ситуації воєн., техногенного, екол. та природного характеру, а також загрози нац. безпеці.
Н А З А Р У К Осип Тадейович( 1883— 1940)— громадський і політ, діяч, журналіст і публіцист, за фахом адвокат. У 1905— 19 pp. член управи Укр. радикальної партії, співредактор « Громадського голосу ». У 1915— 18 pp. керівник Пресової квартири У СС, співредактор « Вісника Союзу Визволення України », очолював Комісаріат У СС на Поділлі. З жовт. 1918 р. член Укр. нац. ради З У Н Р і її делегат для переговорів з гетьманом П. Скоропадським у справі допомоги у війні проти Польщі. Активний учасник протигетьманського повстання. Член Стрілец. ради військ, формування січових стрільців( з 1914). З а Директорії керівник управління преси і пропаганди. У 1920— 22 pp. при уряді З У Н Р у Відні. Редактор тижневика « Січ » у Чикаго, співредактор « Америки » у Філадельфії. У 1937— 39 pp. член Укр. координаційного комітету у Львові. Автор численних спогадів про визв. змагання, іст. повістей та оповідань. Помер в еміграції у Кракові.
Н А Й М А Н Е Ц Ь— особа, яка завчасно завербована для участі за винагороду у збройному конфлікті, але не входить до складу збройних сил, не належить офіційно до військ, радників та не є громадянином держави, на території якої ведуться бойові дії. На таку особу не поширюється статус комбатанта або військовополоненого.
^
••
Н А Й М А Н І А Р М ІЇ— в-ська, що складалися з професійних воїнів, яких
наймали держави, міста, окремі феодали. Існували зі стародавності, у 15— 18 ст. були основою збройних сил у Зах. Європі. У Н. а. залучались як громадяни своєї країни, так і іноземці.
Н А К А З— 1) акт керівника органу держ. управління, держ. установи; 2) у збройних силах письмове чи усне розпорядження начальника підлеглим, що є для них законом.
Н А П О Л Е О Н І Б О Н А П А Р Т( Napoleon I Bonaparte, Buonaparte)( 1769— 1821)— фр. держ. діяч, полководець, імператор у 1804— 14 і в берез.— черв. 1815 pp. Провів ряд реформ( прийняття цив. кодексу, 1804; заснування Ф р. банку, 1800). Завдяки переможним війнам значно розширив територію імперії, поставивши в залежність від Франції більшість держав Зах. і Центральної Європи. Поразка наполеонівських в-ськ у війні 1812 р. проти Росії поклала початок катастрофі імперії Наполеона І. Вступ у 1814 р. в-ськ антифр. коаліції в Париж змусив Наполеона І