Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Página 265

262
Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
відійти до Севастополя, а 51-ша Окрема армія — до Керчі (16.11 вона була еваку­
йована на Таман. п-в). Рад. в-ська майже на місяць скували боями в півн. і цент­
ральній частинах Криму велике угруповання супр-ника, що дало змогу посилити
сухопут. оборону Севастополя, а також організувати оборону Таман. п-ва.
К РИ М СЬК Е Х А Н С Т В О — тат. держ. утворення, яке виникло 1449 р. на
п-ві Крим внаслідок розпаду Золотої Орди. З 1475 р.— у васальній залежності від
тур. султана. К. х. належали також землі Півн. Причорномор’я, Приазов’я та При-
кубання. На чолі правління був хан, який проводив агресивну політику щодо населен­
ня сусідніх країн, зокрема здійснював грабіжницькі напади на укр., рос., пол., молд.
та ін. землі. Головною силою в боротьбі з тат. нападниками стало козацтво, яке
протягом кількох століть здійснювало походи в межі володінь К. х. Укр. гетьмани
неодноразово використовували кримчан у боротьбі проти пол. шляхти та засилля
царату. У результаті рос.-тур. війни 1768— 74 pp. К. х. позбавилося залежності від
Туреччини, однак у 1783 р. було приєднане до Рос. імперії. Хан Шагін-Гірей відмо­
вився від влади, а його держава припинила існування.
К РИМ СЬК І П О Х О Д И 1687 і 1689 РР.— спільні воєн, походи моск. і укр.
в-ськ проти Крим, ханства. Після укладення «Вічного миру» 1686 р. з Польщею
Моск. царство вступило в коаліцію держав — «Священну лігу» (Австрія, Венеція і
Річ Посполита),— які боролися проти Осман. імперії та її союзника — Крим,
ханства. 5.09.1686 р. було оголошено про підготовку до війни. У трав. 1687 р. моск.
армія (90 тис. чол.) під командуванням В. Голицина та укр. в-ська (50 тис. чол.) на
чолі з гетьманом І. Самойловичем вирушили в похід на Крим. Після переходу в сер.
серп. рос.-укр. в-ськами р. Кінські Води (тепер р. Конка, притока Дніпра) крим.
татари, щоб зупинити наступ, підпалили степ. 17.06.1687 р. у зв’язку з нестачею
провіанту і корму для коней, не дійшовши 200 км до Криму, В. Голицин віддав наказ
повернути назад. Всю вину за невдалий похід рос. командування переклало на геть­
мана І. Самойловича, якого було скинуто з гетьманства і на його місце обрано
І. Мазепу. Ранньою весною 1689 р. розпочався 2-й крим. похід рос. армії та укр.
козаків (загалом бл. 150 тис. чол.) під командуванням В. Голицина та І. Мазепи.
Після запеклого бою з загонами крим. татар в урочищі Зелена Долина об’єднані
армії продовжили наступ і 20.05 підійшли до Перекопа. Однак В. Голицин не нава­
жився штурмувати добре укріплене місто. 21.05 рос. командування прийняло рішення
припинити похід і повернутися