Енциклопедичний довідник 251
децького і частини Краків, та Бельського воєводств Польщі. Адмін. кордони К. к. неодноразово змінювались. Вищим представницьким органом був крайовий сейм, існував також виконавчий орган сейму— крайовий комітет( крайовий відділ). З 1848 р. укр. політ, сили почали вимагати від цісарської влади поділу Галичини на укр. і пол.( Сх. Галичина з центром у Львові) та пол.( Зах.— з центрами у Тарнові чи Кракові) частини і утворення окремого К. к. з укр. частини Галичини, Буковини йЗакарпаття. Австр. уряд під впливом пол. шовіністичних сил відмовився задовольнити цю вимогу. Лише в лют. 1918 р. у Брест-Литовську уряд Австро-Угорщини підписав угоду з УНР( таємний протокол до Брест, мирного договору) про те, що з укр. частин Галичини та Буковини до 31.07.1918 р. буде утворено окремий К. к. Проте, скориставшись хитким внутр.-політ, становищем України, Австро-Угорщина 4.07.1918 р. анулювала цю угоду.
К ОРОТ К И Й К ИЇВСЬКИЙ Л ІТ О П И С( С У П РА Л ЬС ЬК И Й)— умовна назва іст. твору, якийскладається з двох джерел( походять із Києва та Новгорода), поділених на три осн. частини. Записи зроблені по роках невідомим автором у кін. 15— на поч. 16 ст. і охоплюють період від 862 до 1543 р. Описано спустошливі напади татар на Київ( 1482) і Волинь( 1491 і 1496); підкорення Царгорода турками( 1453), битву в-ськ князя К. Острозького та моск. правителя Василія III під Оршею у 1515 р. тощо.
К О РО Т К И Й Л ІТ О П И С М А Л О Ї Р О С ІЇ— перша друкована праця козацького літописання, видрукована В. Рубаном у Петербурзі у 1777 р. Охоплює період з 1506 до 1776 р. Описує діяння видатних полководців, починаючи від П. Лянцкоронського. Особлива увага приділена Б. Хмельницькому та організаційним засадам В-ська Запорозького. Авторство твору вченими дискутується.
К ОРПУС— вище такт, чи операт.-такт, з’ єднання( об’ єднання) у сухопут. в-ськах і ін. видах збройних сил різних держав. Корпуси з’ явилися в деяких європ. країнах і в Росії на поч. 18 ст.; у Рад. армії з 1919 р. Складаються з декількох з’ єднань і частин родів в-ськ, спец, в-ськ та ін.
К О РСУ Н СЬК А БИТВА 1648 р.— одна з визначних перемог армії Б. Хмельницького в ході Нац.-визв. війни укр. народу сер. 17 ст. Сталася 15— 26.05.1648 р. під м. Корсунем( нині Корсунь-Шевченківській Черкаської обл.). Пол. в-сько( до 20 тис.) під керівництвом гетьманів М. Потоцького і М. Калиновського, відступаючи після розгрому 6.05 під Жовтими Водами, укрилося в таборі Корсуня, до якого 14.05 наблизилися полки Б. Хмельницького( 15— 17 тис.) і загони татар перекоп. мурзи Тугай-Бея( бл. 4 тис.). Імітуючи підготовку до штурму, укр. вояки змусили ворога покинути укріплення і відступити в напрямку на Богуслав і Паволоч. На їх шляху, у заболоченому урочищі Горохова Діброва, 6-тис. загін М. Кривоноса влаштував засідку і одночасно з головними силами повстанської армії завдав пол. шляхті удару, внаслідок якого її в-сько було розгромлено, а в полоні опинилися обидва гетьмани і 8,5 тис. жовнірів.