Енциклопедичний довідник 245
великий коронний хорунжий, з 1656 р.— сандомир. воєвода. У верес. 1648 p. К. разом із В. Заславським і М. Остророгом командував пол. в-ськами в Пилявецькій битві 1648 р. Б. Хмельницький з сарказмом називав недосвідченого у військ, справах К. « дитиною ».
К О Н Е Ц П О Л ЬС ЬК И И Станіслав( 1591— 1646)— пол. коронний гетьман( 1632— 46). Мав великі земельні володіння на Брацлавщині. В 1612 р. був учасником походу великого гетьмана лит. Я. Ходкевича на Москву. У Цецорській битві 1620 p. К., будучи заступником коронного гетьмана С. Жолкевського, потрапив у полон до крим. татар. Після повернення в 1623 р. з полону очолив коронні в-ська в Україні. В 1625 р. командував пол. армією, яка зазнала значних втрат у бою з козацькими в-ськами під Боровицею. Уклав від імені пол. уряду Куруківську угоду 1625 р. Жорстокими заходами розправлявся з учасниками нац.-визв. боротьби проти пол. загарбників в Україні. Кероване К. коронне в-сько було вщент розгромлене козацькими полками в Переясл. бою 1630 р.( див. також Федоровича повстання 1630 p.). У 1635 р. за наказом К. було збудовано на березі Дніпра фортецю Кодак. Командував пол. в-ськами під час придушення повстань Павлюка у 1637 р. і Острянина у 1638 р.
К ОН ЄВ Іван Степанович( 1897— 1973)— маршал Рад. Союзу( 1944), двічі Герой Рад. Союзу( 1944, 1945). У громадянську війну— комісар бронепоїзда, бригади. У Велику Вітчизняну війну— командувач армії, в-ськ Зах., Калінін., Півн.-Зах., Степового, 2-го і 1-го Укр. ф-нтів. У 1945— 46 pp. головнокомандувач Центральної групи в-ськ, у 1946— 50 і 1955— 56 pp. головнокомандувач Сухопут. в-ськ, з 1956 р. 1-йзаступник міністра оборони йодночасно( в 1955— 60) головнокомандувач О б’ єднаних збройних сил держав— учасниць Варш. договору, у 1961— 62 pp.— Групи рад. в-ськ у Німеччині.
К О Н О В А Л Е Ц Ь Євген Михайлович( 1891— 1938)— військ, і політ, діяч, полковник Армії УНР. Н. 14.06 у с. Зашків Львів, повіту. Активний учасник укр. молодіжного руху, відомий діяч Студентського союзу, т-ва « Січ », Укр. нац.-демократичної партії. У період Першої світової війни— хорунжий австр. армії. У 1915 р. під час боїв за м. Маківка потрапив у рос. полон. До осені 1917 р. перебував у таборі військовополонених поблизу Царицина. Став одним з організаторів київ, військ, формування січових стрільців. У січ. 1917— груд. 1919 pp.— командир Галицько-Буковин. куреня січових стрільців, 1-го куреня січових стрільців, 1-го полку січових стрільців, окремого загону січових стрільців, 1-ї дивізії січових стрільців, облогового корпусу, корпусу січових стрільців, групи січових стрільців. Після демобілізації із формувань січових стрільців у груд. 1919 р. опинився в пол. таборі полонених у Луцьку. Весною 1920 р. виїхав до Праги. Один із ініціаторів створення Укр. військ, організації. Був обраний її головою. З 1922 р.— в еміграції. До 1929 р. проживав у Берліні. У 1929 р. з його ініціативи УВО було реорганізовано в О У Н. Обраний першим головою проводу організації. У 1929— 36 рр.