Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Page 231

228
Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
ін. На придушення «козаччини» рос. уряд кинув регулярні в-ська. У ряді сіл сталися
криваві сутички селян із в-ськами, найбільші з них — у м-ках Корсуні й Таганчі
(Канів, повіт) та селах Березні (Сквирів. повіт), Биковій Греблі (Васильків, повіт),
Яблунівці. Виникнувши на соц. ґрунті, К. к. поступово набула рис нац.-визв. руху.
У кінцевому підсумку усе це вилилося у бажання відновити козацтво як сусп. стан
і військ, формування.
КИЇВСЬКА Н А СТ У П А Л ЬН А О П Е РА Ц ІЯ 1943 р. (3— 13.11) — про­
водилась в-ськами 1-го Укр. ф-нту (генерал армії М. Ватутін) у роки Великої Вітчиз­
няної війни. Ціль — розгромити угруповання пр-ника у р-ні Києва і визволити місто.
К. н. о. передувало велике перегрупування в-ськ (3-тя танк, армія, 23-й стрілец.
корпус, 7-й арт. корпус прориву і ряд ін. стрілец. і арт. з’єднань) з Букрин. на
Лютізький плацдарм. Щоб ввести супр-ника в оману щодо головного удару, 1.11 в
наступ перейшли в-ська, які знаходилися на Букрин. плацдармі. Завдяки цьому
наступ, який розпочався 3.11 в напрямку головного удару (з Лютізького плацдарму),
розвивався успішно. У результаті К. н. о. в-ська 1-го Укр. ф-нту 6.11 визволили Київ.
КИЇВСЬКА О Б О Р О Н Н А О П Е РА Ц ІЯ 1941 Р. (10.07— 29.09) — опе­
рація в-ськ Півд.-Зах. ф-нту (генерал-полковник М. Кирпонос) у роки Великої
Вітчизняної війни. Ціль — відбити наступ нім.-фаш. в-ськ (осн. сили групи армій
«Південь», Г. Рундштедт) на київ, напрямку. Мета операції не була досягнута.
Ворог мав переваги в силах, 7— 8.07, прорвавши оборону Рад. в-ськ південніше
Новоград-Волинського, захопив Бердичів, Житомир і 10.07 вийшов до р. Ірпінь.
10.08. ворог увірвався в півд.-зах. пригороди Києва. В-ська ф-нту, наносячи контр­
удари, сковували наступ пр-ника і навіть змушували його тимчасово переходити до
оборони, але повністю відбити наступ ворога вони не змогли. 19.08 розпочався відвід
в-ськ за Дніпро. У кінці серп. 6-та нім. армія форсирувала Дніпро північніше Києва
і в р-ні Чернігова зімкнула свій лівий фланг з в-ськами 2-ї армії, яка наступала з пн.
На поч. верес, в-ська 1-ї танк, групи також форсували Дніпро в р-ні Кременчуга і,
розгорнувши наступ на пн, 15.09 з’єднались у р-ні Лохвиці з в-ськами 2-ї танк,
групи, яка наступала в півд. напрямку. В-ська Півд.-Зах. ф-нту опинились в ото­
ченні. 19.08 за наказом Ставки було залишено Київ. Спроби незначними силами
деблокувати оточені в-ська успіху не мали, лише частина їх окремими групами проби­
лася на сх. При виході з оточення загинули генерал-полковник М. Кирпонос, член
Військ, ради ф-нту М. Бурмистенко, начальник штабу ф-нту генерал-майор В. Ту-
піков. На кінець 26.09 в-ська Півд.-Зах. ф-нту відійшли на рубіж Білополля, Ши­
шаки, Червоноград, де їм було наказано зайняти стійку оборону. К. о. о. тривала
понад 2,5 місяця, велася на території більше як 300 км по ф-нту та бл. 600 км
у глибину. Незважаючи на те, що в-ська Півд.-Зах. ф-нту не змогли виконати
поставленого завдання — відбити наступ супр-ника на київ, напрямку,— вони своєю
впертою обороною не дозволили захопити Київ з ходу, зігравши цим вирішальну
роль у зриві нім.-фаш. плану «блискавичної війни», затримали наступ ворога на моск.
стратег, напрямку.