Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Page 223

220
Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
К АНУК ОВ Джамбулат (1875— 1919) — укр. військ, діяч, полковник авіації
УГА. За походженням татарин. З груд. 1918 р. воював разом з сином (син загинув
в одному з боїв) у складі летунського полку УГА. Командував 2-ю летунською
сотнею, яка базувалася у Красному (поблизу Львова), а після загибелі командира
полку Б. Губера очолив авіац. частину. Загинув у повітр. бою в p-ні Озерної на
Тернопільщині.
К А Н Ц ЕЛ ЯРСЬК И М К УРІН Ь — спец, навчальний заклад напіввійськ. типу
в Україні у 17— 18 ст. Заснований при Ген. військ, канцелярії, функціонував у
гетьманських столицях — Батурині і Глухові. Точна дата його заснування невідома.
Вперше згадується у «Щоденнику» ген. підскарбія Я. Марковича під 1748 p. К. к.
готував службовців для держ., адмін.-судових і фінансових органів Гетьманщини.
Підпорядковувався ген. писареві, а безпосереднє керівництво здійснював старший
канцелярист. До куреня приймали переважно вихідців із знатних козацько-стар­
шинських родів.
К А П Е Р С Т В О (від голл. kaper — мор. розбійник) — насильницькі дії з
дозволу свого уряду озброєних приватних торговельних суден держав, що воюють у
відкритому морі. Виявляється у захопленні, пограбуванні або знищенні суден пр-ника,
а також суден нейтральних держав, що перевозять контрабанду. К. виникло за доби
середньовіччя. Держави, які брали участь у війні, видавали своїм підданим та інозем­
цям каперські свідоцтва (патенти). Капери не входили до складу військ, флоту, не
перебували під військ, командуванням, але були зобов’язані плавати під військ, пра­
пором. Вони діяли на свій страх і ризик. Особливе значення К. набуло під час
торговельних 16— 18 ст. і наполеонівських воєн. Формально К. було скасовано Па­
ризькою декларацією про мор. війну 1856 р.
К А П ІТ А Н (лат. capitaneus) — офіцер, звання у збройних силах більшості
держав. З ’явилося у Франції; у Росії — у 16 ст. (для іноземних офіцерів). У С РС Р
було введено з 1935 р. У В М Ф — капітан 1, 2, 3-го рангів і капітан-лейтенант, що
відповідають званням полковник, підполковник, майор і капітан у сухопут. в-ськах.
Звання капітана збережене в Укр. Армії.
К А П ІТА Н -К ОМ АН Д ОР — військ, чин у рос. флоті в 1706— 32, 1743—
64 і 1798— 1827 pp., відповідав чину контр-адмірала.
КАПІТУЛЯЦІЯ (лат. capitulatio — угода, домовленість щодо певних пунктів) —
1) заключна стадія збройного опору однієї з воюючих сторін у результаті її безна­
дійного воєн, становища або з політ., ідеол. та ін. мотивів, що характеризується при­
пиненням бойових, диверсійних, розвід, дій супротивних сторін. Про початок перего­
ворів щодо К. і згоду на припинення опору всією армією або її частиною супр-ник
сповіщає шляхом направлення до табору протиборствуючої сторони парламентерів
під прапором білого кольору, який є їх розпізнавальним знаком. Парламентери є
особами недоторканними. Відповідно до ст. 32 Додатку до 4-ї Гаазької конвенції про
закони і звичаї сухопут. війни 1907 р. право недоторканності поширюється також