Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Page 218

Енциклопедичний довідник
215
від регулярних в-ськ системою проходження військ, служби й ін. У Росії в 18 — на
поч. 20 ст. — козачі в-ська й ін.
ІСК РА Захар Юрійович (р. н. невід. — до 1730) — укр. військ, діяч, полков­
ник корсун. (1684— 1707). У 1683 р. брав участь у боях пол.-укр. в-ськ під коман­
дуванням Яна III Собеського проти тур. армії під Віднем. У 1686— 87 pp. у складі
козацьких полків здійснив похід проти турків у Молдову. В 90-х pp. 17 ст. разом з
С. Палієм. С. Самусем, А. Абазином очолив нац.-визв. боротьбу на Правобережній
Україні проти пол. панування. Став одним із керівників повстання Палія 1702—
04 pp. В жовт.— листоп. 1702 р. Корсун. полк на чолі з І. розгромив пол. в-ська під
Немировом і Бердичевом (26.10) і примусив капітулювати шляхетську залогу у Білій
Церкві (10.11). Під натиском переважаючих військ, сил пр-ника під командуванням
польного гетьмана А. Сенявського змушений був зі своїм полком відступити на
Лівобережжя. Після укладення Прутського трактату 1711 р. обіймав відповідальні
посади в полковій адміністрації Стародуб. полку.
ІСК РА Іван Іванович (р. н. невід.— 1708) — полт. полковник (1696— 1703).
Наприкін. 17— на поч. 18 ст. керував козацькими в-ськами під час спільних укр.-
моск. походів на тур.-тат. фортеці Кизи-Кермен, Іслам-Кермен, Шин-Гірей на пд
України та в боях проти швед, армії у Лівонії (1700). Належав до антигетьманської
опозиції, яку очолював В. Кочубей, і підтримував промоск. орієнтацію частини ко­
зацької старшини. Восени 1707 р. разом з Кочубеєм возив донос у похідну царську
канцелярію на І. Мазепу, в якому повідомлялось про таємні переговори гетьмана з
пол. королем С. Лещинським і швед, королем Карлом X II. Моск. цар Петро І не
повірив повідомленню І. і Кочубея. Заарештований у Вітебську. Страчений разом з
Кочубеєм за наказом царя у лип. 1708 р. у козацькому таборі під Борщагівкою (тепер
село Погребищенського р-ну Вінницької обл.).
ІСК РА Іван Якович (р. н. невід.— 1659) — козацький полковник. На поч.
1658 р. приєднався до заколоту М. Пушкаря і Я. Барабаша. З а наказом М. Пуш­
каря їздив з доносами на гетьмана І. Виговського до Москви. Наприкін. 1658 р. взяв
участь у повстанні проти гетьмана, яке за допомогою моск. воєвод організував І. Без­
палий. З а свідченнями Г. Грабянки, І. сам намагався захопити гетьманську булаву.
Загинув у бою проти гетьманських в-ськ.
ІСЛАМ -ГІРЕЙ III (Іслам Герай III) (1604— 54) — крим. хан (1644— 54),
син хана Селямет-Гірея. В 1644 р. тур. султан призначив І.-Г. ханом замість його
молодшого брата Мухаммед-Гірея. В 1648 р. уклав воєн, союз з гетьманом України
Б. Хмельницьким, спрямований проти Польщі. Проте, будучи зацікавленим у три­
валій війні і взаємному виснаженні України і Речі Посполитої, І.-Г. III віроломно
порушував союз. Боячись зміцнення України, І.-Г. III у Зборівській битві 1649 p.,
Берестецькій битві 1651 p., Жванецькій облозі 1653 р. зраджував Б. Хмельницького.
За І.-Г. III тат. загони часто нападали на Україну, грабували міста і села, брали ясир.
За укр. народними переказами І.-Г. III отруїла невільниця-українка, яка помстилася
за нищення України тат. ордами.