202 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
ЗА Г ІН, у військ, справі— 1) тимчасове чи постійне військ, формування, створюване для виконання будь-якого бойового чи спец, завдання( розвід., передовий загін та ін.); 2) у ВПС деяких держав— штатний підрозділ, що входить до складу ескадрильї; 3) у прикорд. в-ськах— такт, з’ єднання.
ЗА Г ІН ВЕРТ О Л ЬО Т ІВ( ланка)— авіац. такт, підрозділ, який призначений для виконання окремих такт, завдань. Складається, як правило, з 4— 6 однотипних вертольотів.
ЗАГРО Д СЬК И И Олександр( 1889— 1968)— генерал-полковник Армії УНР. Н. 10.04.1889 р. у с. Зеленкові на Уманщині. Брав активну участь в українізації частин Півд.-Зах. ф-нту. У лют.— берез. 1918 р.— командир 1-го піхот. куреня окремого Запорозького загону. З берез. 1918 р.— командир 1-го піхот. полку ім. гетьмана Дорошенка Запорозької дивізії. У період Укр. держави— командир 1-го Запорозького пішого полку. У 1919 р.— командир 3-ї дивізії Запорозького корпусу. Учасник 1-го Зимового походу Армії У Н Р. У трав.— листоп. 1920 р.— командир 2-ї Волин. стрілец. дивізії. Заступник головнокомандувача Армії У Н Р. З груд. 1920 р.— у таборі інтернованих у Каліші. Член правління Укр. воєн.-іст. т-ва, спілки укр. воєн, інвалідів. З 1949 р.— у СШ А. Помер 4.08.1968 р.
ЗА Г Р О ЗЛ И В И М П Е РІО Д— час, який, як правило, передує початку війни( збройному конфлікту), характеризується вкрай напруженою воєн.-політ, обстановкою і крайнім загостренням суперечностей між ворогуючими сторонами. 3. п. використовується для підвищення бойової готовності збройних сил, їх стратег, розгортання і переведення економіки на воєнний лад.
ЗА К О Н И В О Є Н Н О Г О Ч А С У— правові акти, дія яких обмежена воєн, часом. Вони можуть бути прийняті законодавчим органом як до, так і після вступу( фактичного і юрид.) держави у війну, але застосовуються тільки в період стану війни. 3. в. ч. поширюються на всю територію держави, що перебуває у стані війни, або на окремі її місцевості. В Україні до законодавчих актів, що розраховані на застосування їх у воєн, час, належать Закони « Про оборону України »( 1991), « Про надзвичайний стан »( 1992), « Про режим воєнного стану »( 1999), « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію »( 1999) та ін. Вони мають на меті забезпечити суверенітет, терит. цілісність і недоторканність України у випадку воєн, нападу( агресії) ззовні. Ними допускається примусове відчуження за плату чи тимчасове вилучення державою майна, яке належить громадянам, а також підприємствам, установам і організаціям( реквізиція); проведення трудової мобілізації населення; залучення громадян до різних видів зобов’ язань. 3. в. ч. надають додаткові повноваження військ, командуванню, правоохорон. органам. Ними вводяться в інтересах оборони окремі тимчасові обмеження у реалізації прав і свобод громадян, а також прав юрид. осіб з покладенням на них додаткових обов’ язків. Кримінал, законодавство України передбачає у воєн, час більш суворе порівняно з мирним часом покарання за: ухилення