182 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
патті, Закарпатті та на Буковині. Захоплене у панів, лихварів, купців майно Д. ррздавав бідним. Всі спроби шляхти знищити загін Д. протягом семи років не мали успіху. Загинув Д. у с. Космачі( тепер Ів.-Франк. обл.) від руки зрадника С. Дзвінчука. о
Про Д. складено багато народних пісень і переказів. Його ім’ ям названо пам’ ятні
місця: гори у Карпатах, печера на горі Говерлі, скеля поблизу Яремчі. Образ народного героя відтворений у літературі( роман « Опришки » В. Гужицького), в музиці( балет А. Кос-Анатольського « Хустка Довбуша »), в образотворчому мистецтві( гравюра « Довбуш » О. Кульчицької), кіно(« Олекса Довбуш » за сценарієм Л. Дмитерка і В. Іванова).
Д О В ГО П О Л Е Н К О( Довгополий) Клим( р. н. і см. невід.)— козацький старшина. Підтримував антимоск. політику гетьмана І. Мазепи. В 1709 р. Д. був серед тих старшин, які не залишили І. Мазепу і пішли з ним в еміграцію. Був ген. суддею у гетьмана П. Орлика. Виїхав з П. Орликом до Швеції. В 1712 р. входив до складу укр. делегації, яка вела переговори у Стамбулі з тур. султаном про надання гетьману військ, допомоги в боротьбі проти Моск. царства.
Д ОВГОТРИВА Л ІСТЬ В ІЙ Н И— час від початку до закінчення воєн, дій між державами( коаліціями).
Д О ГО В О РИ РУСІ З В ІЗА Н Т ІЄ Ю— перші міжнар. угоди Київ. Русі, що завершували її війни з Візантією: договір 911 p., укладений після успішного походу князя Олега у Візантію в 907 p., нормалізував відносини між державами і торг, зв’ язки, дозволяв рос. воїнам-добровольцям служити у візант. в-ську; договір 944 p., укладений після невдалих походів князя Ігоря у Візантію в 941 і 944 pp., зобов’ я зував Русь не претендувати на крим. володіння Візант. імперії, не держати військ, сили в гирлі Дніпра, передбачав надання допомоги в боротьбі з кочівниками; договір 971 p.,— результат невдалого походу Святослава Ігоревича у Візантію,— підтвердив попередні дружні стосунки. Русь зобов ' язувалась утримуватись від нападів на Візантію, надавати їйдопомогу в-ськами.
Д О ЗО Р— висилається від підрозділів і частин в умовах бойової обстановки для розвідки чи охорони. Висилаються також інж. і хім. розвід, дозори.
Д ОК ТРИНА В О Є Н Н А— прийнята в державі система поглядів на сутність, мету, характер можливої війни, на підготовку до неї країни і збройних сил та на способи її ведення. В Україні Д. в. затверджена пост. ВР України від 19.10.1993 р. Вона є юрид. основою воєн, будівництва, спирається на аналіз геополіт. ситуації у світі та довгострокові наук, прогнози її розвитку. Положення Д. в. обов’ язкові для органів держ. управління, місцевого самоврядування і громадян України та є основою узгодження їх зусиль у зміцненні нац. безпеки. На основі Д. в. розробляються концепції, конкр. програми будівництва видів збройних сил, родів в-ськ, ін. військ, формувань та правовий механізм їх реалізації. Контроль за виконанням Д. в. здійснюють Президент України, КМ України, Рада нац. безпеки і оборони України.