Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Page 173

170 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
царством за Астрахань і Казань. Весною 1571 р. здійснив похід у Московщину і спалив у трав. Москву. В 1572 р. був розбитий моск. в-ськами на р. Лопасна.
Д ЕВЛЕТ-ГІРЕЙ II( р. н. невід.— 1724)— крим. хан( 1699— 1724 з перервами), син хана Селім-Гірея. Ного становище на престолі було нестійким внаслідок постійної внутрішньополіт. боротьби в Крим, ханстві( повстання ногайців, міжусобиці з братами Газі- і Каплан-Гіреями).
Д ЕГАЗАЦ ІЯ— видалення( розкладання, нейтралізація) отруйних речовин із зараженої місцевості, а також зброї, бойової техніки та ін.
Д ЕЗА К ТИ ВА Ц ІЯ— видалення радіоактивних забруднень з техніки, озброєння, будинків, ґрунту, одягу, продовольства, води йін. заражених об’ єктів. Один із заходів ліквідації наслідків застосування ядер, зброї, аварій ядер, реакторів та ін.
Д Е ЗЕ Р Т И Р С Т В О( фр. deserteur, від лат. desertor— втікач, зрадник)— військ, злочин, що належить до категорії тяжких. Вчинюється з метою ухилення від військ, служби. Дезертирство є злочином, який характеризується самовільним залишенням частини або нез’ явленням у частину при переведенні, відрядженні, поверненні з лікувального закладу тощо. Для кваліфікації складу злочину тривалість незаконної відсутності військовослужбовця у військ, частині або на місці служби значення не має. Об’ єктом злочину є порядок проходження військ, служби, який зобов’ язує кожного військовослужбовця нести службу протягом встановленого законом строку. Суб’ єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом та метою ухилення від військ, служби. Наявність такої мети відрізняє дезертирство від самовільної відлучки та самовільного залишення частини. Мотиви, які спонукають військовослужбовця ухилятися від військ, служби, можуть бути різними: небажання нести тягар військ, служби, побоювання відповідальності за вчинення правопорушення тощо. Суб’ єктами злочину можуть бути військовослужбовці строкової служби, офіцер, складу, прапорщики, мічмани і військовослужбовці надстрокової служби. Як дезертирство кваліфікуються дії військовослужбовців, котрі, відбуваючи покарання у дисциплінар. батальйоні, вчиняють втечу з метою ухилення від нього. До дезертирства не належать: порушення статут, правил караульної служби; правил несення прикордон. служби і бойового чергування або порушення статут, правил внутр. служби і бойового чергування або порушення статут, правил внутр. служби. Розкрадання вогнепальної зброї, бойових припасів або вибухових речовин обтяжує вину дезертира. Дезертирство, пов’ язане із втечею військовослужбовця за кордон, за наявності ознак держ. зради кваліфікується як держ. зрада. Кримінал, кодекс України передбачає за дезертирство позбавлення волі на строк від 3 до 7 років. Дезертирство, вчинене у воєн, час, карається смертною карою або позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.
ДЕИНЕКІВ П О В С Т А Н Н Я 1657— 58 pp.— сел. повстання проти наростання соц. гніту в Лівобережній Україні, центром якого стала Полтавщина. Почалося восени 1657 р. Дейнеками називали селян, озброєних киями( від тур. дейнека— кий).