Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Page 160

Енциклопедичний довідник
157
проводом Г. вели кровопролитні бої проти переважаючих сил ворога. 17(27).07.1649 р.
(за ін. даними 7(27).06.1649) загін Г. потрапив в оточення в p-ні м. Загалля (тепер
Любанського р-ну Менської обл.) і був розбитий пол.-лит. армією під командуван­
ням Гонсевського і Денгофа. В одному з боїв загинув і сам Г.
ГОЛУБ Олифер Остапович (Стеблівець) (р. н. невід.— 1628) — козацький
гетьман (1622— 23), сподвижник гетьманів П. Сагайдачного і М. Дорошенка. Геть­
маном був обраний 23.04.1622 р. на козацькій раді на р. Росаві на Київщині. Під час
свого гетьманування організував мор. походи козаків проти Осман. імперії. В 1623 р.
вислав посольство до Варшави на сейм з вимогами припинити переслідування укр.
православного населення і підтвердити права і привілеї козацтва. В 1625 р. Гм буду­
чи козацьким полковником, брав участь у нац.-визв. повстанні, яке очолив М. Жмай-
ло. В 1628 р. був учасником козацького походу під проводом гетьмана М. Дорошен­
ка у Крим на підтримку претендента на ханський трон Шагін-Гірея І. Загинув у бою
під Бахчисараєм.
_
_ ••
ГОЛУБАІВ Олександр — полковник Армії УНР. У період Першої світової
війни — офіцер рос. армії. У 1919 р.— командир 29-го гармат, полку 10-ї гармат,
бригади групи січових стрільців.
ГОЛУБОВИЧ Всеволод Олександрович (1885— 1939) — політ., держ. і гро­
мадський діяч. Член ЦК УПСР. З лип. 1917 р.— ген. секретар шляхів сполучення.
З листоп. 1917 р.— ген. секретар торгу і промисловості. З січ. 1918 р.— Голова
Ради народних міністрів і міністр закорд. справ УНР. Очолював делегацію ЦР на
мирних переговорах у Бресті. Після гетьманського перевороту був заарештований
нім. військ, владою. У 1921 р. засуджений у справі ЦК УПСР. Був амністований.
Працював у промисловості — зав. відділом капітального будівництва ВРНГ УРСР.
У 1931 р. засуджений у справі Укр. нац. центру. Помер у засланні.
ГОНКА ОЗБРОЄННЯ — процес прискореного накопичення державами-су-
перницями запасів зброї та військ, техніки, їх удосконалення на базі мілітаризації еко­
номіки і дедалі інтенсивнішого використання наук.-техн. досягнень з воєн, метою.
ГОНТА Іван (р. н. невід.— 1768) — один із керівників нац.-визв. повстання
у Правобережній Україні 1768 р.— Коліївщини. Н. в с. Росішки на Уманщині
(тепер Черкаської обл.). Спочатку служив козаком, пізніше — сотником надвірного
в-ська у графа Потоцького в Умані. При наближенні гайдамацького в-ська на чолі з
М. Залізняком до міста Г. разом із загоном надвірних козаків приєднався до повста­
лих. 9— 10(20— 21).06.1768 р. гайдамаки спільними зусиллями здобули Умань. Рада
повсталих проголосила М. Залізняка гетьманом і князем уман., а Г. полковником
і князем смілянським. Розгортання повстання на Київщині, Брацлавщині, Поділлі
і загро