Енциклопедичний довідник 147
ще одного ген. суддю, членів ген. старшини та значкового т-ва. Нерідко в роботі Г. с. брали участь полковники, сотники, представники сотен. старшин. Г. с. діяв як суд першої інстанції у справах ген. старшини, полковників, бунчукових товаришів та гетьманських « протекціоналістів »( осіб, вилучених з-під юрисдикції ін. судів і взятих під безпосередню протекцію гетьмана). Розглядав справи про вбивство, підпали, пограбування тощо. Особливою сферою діяльності Г. с. було вирішення земельномежових спорів: це робили комісари, тобто межові судді, яких посилали на місце спору. Якщо вони не могли вирішити спір, тоді передавали його Г. с. Останній був також апеляційною інстанцією для нижчих судів. Наказний гетьман П. Полуботок увів до складу Г. с. 4 асесорів, щоб зменшити судові тяганини. У 1722 р. Г. с. було підпорядковано Малорос, колегії. За новою реорганізацією 1728 р. Г. с. складався з З суддів-українців і 3 суддів-росіян. Президентом був гетьман. 17.11.1760 р. гетьман К. Розумовський ще раз реорганізував Г. с.— на зразок Лит. трибуналу. Суд складався з 12 депутатів: 2 ген. суддів і 10 депутатів від полків, обраних на рік полковою старшиною і сотниками. Після скасування Гетьманщини депутатів замінено постійними членами— укр. і рос., а сам суд підпорядковано 2-й Малорос, колегії. З утворенням намісництв( 1781) Г. с. ліквідовано, але фактично він існував до 1790 Р. 1797 Р. замість Г. с. утворено Ген. малорос, суд; 2) найвищий судовий орган УН Р і Укр. держави в 1917— 1918 pp., створений законом УЦР 2( 15). 12.1917 р.( за ін. даними 4( 17). 12.1917). Організація і порядок діяльності Г. с. визначався даним законом до прийняття Установчими зборами України Конституції УН Р. Г. с. складався з 3 департаментів: цив., кримінал., адмін. Виконував свої функції на території України і мав здійснювати нагляд за судовою діяльністю суддів У Н Р в межах, установлених законом. Члени Г. с. мали звання ген. суддів. Керівництво Г. с. належало старшому за віком ген. судді. При Г. с. створювалась прокуратура( прокураторія). Законом ради міністрів Укр. держави від 2.06.1918 р. повноваження Г. с. були продовжені до утворення Держ. сенату( 8.07.1918). До складу сенату входили З Г. с.— адмін., кримінал., цив.
ГЕН ЕРАЛ ЬН И М СУД У Н Р— найвища судова установа в Україні, створена ЦР 2.12.1917 р. Складався з цив., кримінал, та адмін. департаментів. Його члени обиралися ЦР за поданням ген. секретаріату і одержували звання ген. суддів. Один із них за призначенням ген. секретарства У Н Р керував канцелярією та госп. частиною Г. с. УНР. У складі Г. с. УН Р діяла прокуратура, яку очолював ст. прокурор, теж призначений ген. секретарством судових справ. 2.01.1918 р. суддями Г. с. УНР були обрані М. Пухтинський, П. Ачкасов, О. Бутовський та ін. Старшим прокурором Г. с. УН Р став Д. Маркович. Він призначав ін. прокурорів, слідчих і присяжних адвокатів. Керівництво канцелярії з 4.01.1918 р. здійснював М. Радченок. В установі працювали також 4 писарі, 10 їхніх помічників, 3 судових виконавці, реєстратор, скарбник та архіваріус. Прокуратура суду складалася зі старшого прокурора, 3 прокурорів,