134 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
зацією на території Рос. імперії підприємств та ін. майна іноземних фізичних і юрид. осіб. У Г. к. 1922 р. взяли участь представники тих самих країн, що йу Генуезькій, але на рівні вже не урядів, а ділових кіл та експертів. Позиції сторін майже не змінилися. Серед зах. країн найжорсткішу позицію займала Франція, яка в особі прем’ єр-міністра Р. Пуанкаре наполягала на перетворенні Г. к. 1922 р. на надзвичайну нараду експертів та на відмові Р С Ф Р Р від вимог, висунутих у Генуї, які означають « капітуляцію Європи перед радянським ладом ». Великобританія( прем’ єр-міністр Д. Ллойд Джордж) не у всьому погоджувалася із Францією і пропонувала плідну спільну роботу з Росією. Рад. сторона посилила акцент на питанні зах. озброєнь. Нерос. комісія зібралася 15.06, а рос., на чолі з наркомом закорд. справ М. Литвиновим,— 26.06. Нерос. комісія мала 3 підкомісії( з приватної власності, боргів та кредитів), а рос. була присутня на всіх засіданнях підкомісій повним складом. З кін. черв, росіяни пішли на деякі поступки. Вони заявили про готовність відмовитися від контрпретензій у сумі 39 млрд золотих руб. за збитки інтервенції і блокади, визнати борги царської Росії і Тимчасового уряду без відсотків, задовольнити іноземних власників націоналізованих підприємств шляхом надання їм концесій, за умов одержання кредитів у сумі 3224 млн золотих руб. та відмови Заходу від вимоги повернення воєн, боргів. « Неросіяни » змушували Р С Ф Р Р визнати всі борги і повністю повернути націоналізовані підприємства колишнім власникам. Непоступливість з обох сторін призвела до безрезультатного закриття конференції. Україна на Г. к. 1922 р. представлена не була. Згідно з угодою від 22.02.1922 p., підписаною у Москві рад. республіками, її інтереси, як йінтереси Азербайджану, Вірменії, Білорусії, Бухари,
Грузії, Далекосх. Республіки та Хорезму, представляла Р С Ф Р Р.
____
• •
ГААЗЬКІ К О Н ВЕН Ц ІЇ— 1) міжнар. конвенції про закони та « звичаї »
війни, що прийняті на І( 3 конвенції) та II( 13 конвенцій) мирних конференціях у Гаазі в 1899 та 1907 pp. Г. к. містять положення про мирне розв’ язання міжнар. спорів, нейтралітет, режим військовополонених, долю поранених та хворих і т. ін.; 2) Конвенція 1954 р. про захист культ, цінностей у випадках збройних конфліктів; 3) конвенції з міжнар. приват. права 1902— 05, 1954, 1955, 1956, 1961 pp. та ін.
ГАБСБУРГ Вільгельм( Василь Вишиваний)( 1895— після 1950, можливо, 1951)— укр. військ, діяч, австр. архікнязь-ерцгерцог, полковник Легіону УСС. Онук австр. імператора Франца-Иосифа. Н. у сім’ ї престолонаслідника Карла-Стефана. З 12 років жив у с. Живець у Зах. Галичині, де вперше познайомився з побутом і звичаями українців. Навчався у військ, академії у Віннер-Нойштадті. Самостійно вивчив укр. мову. Учасник Першої світової війни. З 1915 р. лейтенант піхот. полку, в якому служили українці з Золочівщини. Згодом очолив арм. групу у корпусі генерала П. Гофмана, до складу якого входив Легіон УСС. У квіт. 1918 р. під час боїв у р-ні Жмеринки Г. призначено командиром Легіону УСС. У 1919— 20 pp. співробітник Міністерства військ, справ УНР, радник з військ, питань головного отамана С. Петлюри. В 1921 р. повернувся в Австрію. Жив у Відні. 26.08.1947 р. був заарештований