10 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
А В ІА Ц ІЙ Н А Р А К Е Т А— ракета класів « повітря-земля », « повітря-корабель » та « повітря-повітря », що застосовується з Л А для ураження наземних, мор.( надводних, підводних) та повітр. цілей. А. р. є, як правило, одноступінчастими твердопаливними. Розрізнюють некеровані А. р.( головним чином для ураження наземних і мор. цілей) та керовані, найбільш поширені( можуть наводитись на ціль з високою точністю). Діапазон техн. характеристик А. р. дуже широкий. Напр., в амер. ракети « Срем » A G M-69A, яка застосовується зі стратег, бомбардувальника, старт, маса— 1000 кг, маса ядер, бойової частини( Б Ч)— 200 кг, тротиловий еквівалент— 3— 5 або 200 кт, макс. дальність пуску— 300 км, система наведення— інерціальна; у « Мажик-2 », яка застосовується з такт, винищувачів та штурмовиків, старт, маса 90 кг, маса осколочної БЧ— 12 кг, макс. дальність пуску— 15 км, наведення за допомогою пасивної інфрачервоної голівки самонаведення( ГС).
А В ІА Ц ІЙ Н А С И С Т Е М А М ІН У В А Н Н Я— озброєння літака( вертольота), що призначається для забезпечення бойового скидання в потрібній послідовності авіац. мін( протитанк., протипіхот., мор. та ін.). Складається з бомбових та мінних касет, мін та апаратури управління їх ставленням. Використовують для дистанційного мінування.
А В ІА Ц ІЙ Н А т е х н і к а— авіац. Л А, їх силові установки обладнання та озброєння, тренажери та техн. засоби для експлуатації і ремонту. У поняття А. т. включають також авіац. наземні засоби підготовки та забезпечення польотів.
А В ІА Ц ІЙ Н Е В ІЙ С Ь К О В Е М А Й Н О— включає авіац. техніку, авіац.-техн. майно, засоби аеродр.-техн. та інж.-аеродр. забезпечення польотів Л А, ремонтно- монтажний інструмент і спец. витр. матеріали для забезпечення експлуатації та ремонту Л А, льотно-техн. обмундирування, висотне та штурман, спорядження, спец, майно( наземні засоби зв’ язку, радіотехн., метеорол., метрол. та ін. види забезпечення).
А В ІА Ц ІЙ Н Е к р и л о— осн. такт, одиниця в структурі військ, авіації С Ш А та в ін. зарубіжних країнах, яка здатна самостійно вирішувати бойові завдання. А. к. включає, як правило, кілька однорідних ескадрилій, штаб, служби та підрозділи мат. та аеродр. і техн. забезпечення. Залежно від призначення та літаків, що є на озброєнні, А. к. іменується: у такт, авіації— винищувальним, такт, винищувальним, розвід., трансп., винищувально-бомбардирувальним; у трансп. авіації— стратег. трансп., трансп.-медичним, метеорозвід.; в авіації B M C наземного базування— далекого радіолок. виявлення; в авіаносній— ударним, радіолок. виявлення, радіо- протидії та заправників. У складі А. к. такт, авіації може бути до 72 бойових літаків, в авіаносній— до 100; чисельність особового складу 2— 4 тис. чол. Базується на 1— 3 і більше аеродромах( одному авіаносці), організаційно може входити до складу авіац. дивізії, а також безпосередньо в повітр. армію або авіац. командування.
А В ІА Ц ІЙ Н Е о з б р о є н н я— зброя, що встановлюється на Л А, та системи, які забезпечують його бойове застосування. Сукупність усіх засобів, що входять до складу озброєння конкретного типу Л А, називаються комплексом А. о. Розрізняють такі види А. о.: ракет., арт., бомбардувальне, міно-торпедне та спец.