Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Página 125

122
Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
практично виконана. Проте успішно почата операція була зупинена на вимогу Найви>
щої ради держав Антанти, яка вислала до Львова місію на чолі з генералом Берте-
лемі для переговорів з урядом ЗО У Н Р . Члени цієї делегації почали вимагати від
командування УГА припинити наступ і укласти перемир’я на ф-нті. Виступаючи за
справедливе і мирне вирішення конфлікту, укр. сторона погодилась на укладення
перемир’я, яке набрало чинності 25.02.1919 р. Однак місія генерала Бертелемі зажа­
дала в ультимативній формі встановлення демаркаційної лінії між сторонами, взявши
за основу Бертелемі лінію. 28.02.1919 р. делегація З О У Н Р відкинула ганебні умови
перемир’я, запропоновані місією країн Антанти. 2.03 воєн, дії на укр.-пол. ф-нті
відновилися. 7.03.1919 р. укр. в-ська продовжили розпочатий у сер. лют. наступ.
У ході кровопролитних боїв укр. підрозділи розгромили групу генерала Бекера в р-ні
Вовчухів, що відкрило шлях на окупований поляками Перемишль. Однак у цій ситу­
ації Начальна команда припустилася такт, помилки: замість розширення пролому у
пол. обороні та продовження наступу командування УГА наказало розгорнути бойові
дії у напрямі на Городок і далі на Львів. 9— 11.03.1919 р. значні сили укр. в-ськ вели
тяжкі бої за Городок. У цей час пол. командування, яке, порушуючи умови лютневого
перемир’я, стягнуло в р-н бойових дій значні підкріплення (група генерала Алексан-
дровича), зосередило велику ударну групу в p-ні Судової Вишні і 15.03.1919 р.
розпочало контрнаступ. Виснажені місячними наступальними боями укр. в-ська зму­
шені були відступати. 18.03 пол. з’єднання завершили операцію з деблокування Льво­
ва. В. о. УГА, через несприятливі зовнішньополіт. обставини і прорахуйки командуван­
ня, яке не використало сприятливих умов для розгрому ворога, незважаючи на виявле­
ний стрільцами і старшинами героїзм, завершилася невдачею.
ВОГНЕВИМ ВАЛ — суцільна вогнева завіса на 1 (одинарний вогневий вал)
чи одночасно на 2 (подвійний вогневий вал) рубежах перед ф-нтом своїх атакуючих
в-ськ, що послідовно переноситься в міру їх просування. Вид арт. вогню, метод арт.
підтримки атаки.
В О ЄВО Д И — воєначальники слов’ян, народів, правителі. 1) У Київ. Русі з
10 ст. командувачі князівської дружини або народного ополчення; 2) в Моск. дер­
жаві 16— 17 ст. існували полкові В., які очолювали кожний з 5 полків моск. в-ська.
Посада полкових В. ліквідована Петром І. До кін. 1775 р. існувала посада городо­
вих В., які здійснювали адмін. і військ, управління містом або повітом. З 1654 р.
моск. уряд призначив городових В. як комендантів фортець і командувачів рос.
гарнізонів в Україні; 3) у Польщі та Литві — королівський намісник у мирний час
і воєначальник у воєн. час. Згодом В. стояв на чолі адмін.-терит. одиниці — воєвод­
ства. Посада В. була довічною. В. був членом сенату. Існ