108 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
підготовки та ведення війни, що зумовлені її масштабами, складом сторін, які беруть участь, засобами озброєної боротьби. Основним предметом В. н. є збройна боротьба у війні. Відповідно до цього найважливішими складовими В. н. є теорія військ, мистецтва; теорія військ, будівництва; теорія військ, навчання та виховання; теорія військ, економіки та тилу збройних сил. В. н. тісно пов’ язана зі спец, галузями різноманітних гуманітарних, природних, техн. наук та ін. Зміст і спрямованість В. н. залежать від військ, політики та воєн, доктрини; у свою чергу дані В. н. використовують при розробці військ, політики і доктрини.
ВІЙСЬКОВА ПЕДАГОГІКА— вивчає форми і методи виховання, військ, освіти та воїнського навчання військовослужбовців.
ВІЙСЬКОВА П ОВИ Н Н ІСТЬ— установлений законом обов’ язок громадян( звичайно з 18 років) зі зброєю в руках захищати Вітчизну і нести військ, службу в лавах її збройних сил. Уперше В. п. введена в 1793 р. у Франції, згідно з декретом Конвенту. ЗСУ на сучасному етапі комплектуються на основі заг. військ, обов’ язку, проте відбувається поступовий перехід до формування армії на контрактній основі.
ВІЙСЬКОВА с л у ж б а— установлений законом особливий вид держ. служби, пов’ язаної з виконанням громадянином заг. військ, обов’ язку йслужбою на контрактній основі у ЗС та ін. військ, формуваннях, створених відповідно до законодавства України.
ВІЙСЬКОВА СПРАВА— узагальнююче поняття, яке в широкому розумінні охоплює всі питання воєн, теорії та практики будівництва, підготовки та дійзбройних сил у мирний і воєн, час, а також підготовки населення і держави на випадок війни.
ВІЙ СЬКОВА С Т А Н Д А РТ И ЗАЦ ІЯ— наук, та наук.-техн. діяльність, спрямована на досягнення раціонального ступеня упорядкування військ, структур, процедур та процесів у військ, сфері, предметів постачання в-ськ; складова стандартизації у сфері оборони держави.
ВІЙСЬКОВА Т А ЄМ Н И Ц Я— відомості військ, характеру, які навмисно охороняються державою.
ВІЙСЬКОВА Т ЕРМ ІН О Л О ГІЯ— сукупність слів і словосполучень, що визначають певні поняття у сфері військ, справи та є основною частиною військ, лексики. о
ВІЙСЬКОВА ЧА С Т И Н А— організаційно самостійна бойова йадмін.-господарська одиниця у всіх видах збройних сил( полк, корабель 1, 2 і 3-го ранґу, окремий батальйон, дивізіон, ескадрилья, рота). В. ч. присвоюється дійсне найменування( напр., 3-йтанк, полк) і умовне найменування( В. ч. А-1836).
ВІЙ СЬКО ВЕ М И СТ ЕЦ Т ВО— теорія і практика підготовки і ведення воєн, дій на суші, морі та у повітрі. Теорія В. м. є частиною військ, науки. В. м. охоплює стратегію в-ськ, операт. мистецтво і тактику, тісно пов’ язані між собою. У деяких зах. державах В. м. складається зі стратегії і тактики; замість терміна « операт. мистецтво » застосовується термін « велика тактика » або « мала стратегія ».