Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 368

КИРИЛО р о з у м о в с ь к и й
Останній гетьман Л івобереж ної 'України, граф Кирило
Григорович Розумовський (1728— 1803), походив з родина
городового козака Григорія Розум а (отримав своє прізвищ*
від поговірки, яку часто промовляв напідпитку: «ІЦо то за
голова, що то за розум »). Соціальне зростання К- Розумов-
ського стало можливим завдяки його братові Олексію
(1709— 1771).
Олексій та Кирило Розуми народилися на хуторі Л еме­
ші (нині село Козелецького р-ну Чернігівської обл .). У ди­
тинстві Олексій виявив здібності до грамоти» допомагав
дячкові сусіднього села справляти церковну служ бу й спі­
вав у церковному хорі, а більшість часу з меншим Кирилом
доводилось пасти батьківську та сусідську худобу. 1731 р.
російський полковник Ф. Вишневський, котрий проїздив
цим селом, почувши чудовий голос юнака, забрав його до
Петербурга, де той одразу потрапив до хору при царському
дворі. Невдовзі молодого красивого співака покохала ца­
рівна Єлизавета Петрівна, що й визначило його подальшу
блискучу кар’єру. Через кілька років, вже під прізвищем
Розумовського, він став управителем двору і маєтків царів­
ни, а після її коронації (1742) одержав звання обер-єгер-
мейстера і ряд маєтків у Росії та в Україні. Колишній пас­
тух і співак придворного хору став одним з найвищих са­
новників Російської імперії.
Кирило Розумовський ріс і здобував освіту під протек­
цією свого старшого брата, який знайшов йому опікуна в
особі Г. Теплова. У супроводі останнього К- Розумовський,
після відповідної підготовки в Петербурзі, вирушив (1743)
за кордон «для дальнейшего совершеииейшаго обученья».
В Берліні навчався у знаменитого математика Леонарда
Ейлера, слухав лекції у Гданську, Кенігсберзі, Данцігу,
побував у Франції, Італії, вивчаючи німецьку, французьку
й латинську мови, географію, універсальну історію тощо.
15
червня 1744 р. обидва Розумовські були зведені у
статус графів Російської імперії. Повернувшись з-за кор­
дону (1745), Кирило став улюбленцем царського двору.
Невдовзі (у травні 1746 р.) 18-річного юнака призначили
Президентом Петербурзької Академії наук. Сама імператри­
ця посватала його за свою внучату сестру Катерину На-
ришкіну (1729— 1771), яка одержала величезний посаг:
кілька десятків тисяч кріпаків, будинок в Москві, на Воз-