Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 358

ського монастиря та ректором Києво-Могилянської ака­
демії.
Він пропагує філософські теорії Декарта, Локк*, Беко­
на, роз’яснює систему Копериіка і вчення Галілея. Визнаю­
чи Бога як основу всього існуючого, ПрокоПович водноч$9
вважав, що матерія розвивається на основі власних зако­
нів і що вона не створюється й не знищується.
За період читання курсу богослів’я у Києво-Могилян-
ській академії з 1712-го по 1716 р. Ф. Прокопович напи­
сав сім трактатів, в яких намагався викласти основні бо­
гословські догми. Д о пояснення природних явищ підходив
з позицій наукового експерименту. Він один з перших у Ро­
сії почав використовувати мікроскоп, телескоп.
На початку 1716 р. Петро І викликав Прокоповича до
Петербурга, але той приїхав лише наприкінці року. По-
різному дослідники пояснюють цей факт. Деякі гадають,
що Феофан просто хворів, але більшість вважає, і, мабуть,
не безпідставно, що саме небажання полишати роботу в
Києво-Могилянській академії було причиною його зволі­
кань з від’їздом.
Відтоді закінчується київський і починається петербур­
зький період життя і діяльності Феофана Прокоповича.
Коли Прокопович прибув до Петербурга, Петро І пере­
бував за кордоном. Майже за рік Феофан упорядкував ге.*
неалогічну таблицю російських правителів і підготував II
до друку. Він виголосив декілька проповідей, які, на дум ­
ку сучасників, більш походили на публіцистичні виступи
державного діяча, ніж на церковні догмати.
Сильна й обдарована натура Прокоповича приваблюва­
ла Петра, який розпізнав у цьому малоросіянинові далеко­
глядного й гнучкого політика, вольового й стійкого борця,
людину, котра могла виступити виразником його починань
і реформ.
З цього часу колишній ректор Києво-Могилянської ака­
дем ії стає найближчим радником Петра І з питань освіти
і церкви, науки, культури, права та ін.
У тяжкий період суду над цесаревичем Олексієм 6 квіт­
ня 1718 р. Прокопович виголосив своє знамените «Слово о
власти и чеети царской», яке ставило на меті довести за ­
конність і необхідність самодержавної влади, показати, що
вона від Бога... Після цієї промови позиції Феофана Про­
коповича були заявлені чітко і неоднозначно. В боротьбі
між прихильниками реформ і захисниками старих порядків
він став на бік перших, завдяки чому, з одного боку, вису­
нувся у перші ряди реформаторів петровської доби, а з дру­
856