Помер він 24 травня 1742 р. самотнім, ізольованим від сім’ ї й рідної Вітчизни, але залишив по собі пам’ ять невтомного борця за її долю. І сьогодні його мрія нарешті знай * шла втілення. Українська незалежна держава стала реальністю.
ФЕОФАН ПРОКОПОВИЧ
Талановитий уішаїнський вчений, просвітитель, культурний діяч Феофан Прокопович— автор багатьох літературно-публіцистичних, філософських, природознавчих та теологічних творів. Професор і ректор Киево-Могилянської академії, єпископ псковський та архієпископ новгородський, поет, неперевершений оратор, він був і чудовим викладачем філософії, риторики, логіки, етики, теології.
Народився Феофан Прокопович( світське ім’ я Елеазар) 8 червня 1681р. у Києві в родині купця. При хрещенні був названий Єлисіем. Юнак рано осиротів, і його забрав до себе дядько по матері( Феофан Прокопович( І)), котрий обіймав на той час посаду намісника київського Братського монастиря та виборного ректора Києво-Могилянської колегії. Треба зазначити, що « Прокопович »— це прізвище його матері, прізвище ж батька точно не встановлено.
1684 р. семирічного Єлисія було віддано до початкової школи при Братському монастирі, де він навчався протягом трьох років. Восени 1687 р. вступає до Києво-Могилянської колегії.
Після смерті дядька турботу про юнака взяв на себе невідомий досі київський міщанин, який допоміг йому продовжити навчання. Єлисій відправляється до Львова, де стає греко-католиком, прийнявши при цьому ім’ я Самійла. Тут протягом двох років викладає поетику та риторику у місцевій школі, а згодом стає її префектом. Отримавши від митрополита рекомендаційні листи, вирушає в Рим, де у 1698 р. вступає до колегії св. Афанасія. У метрикулі студента-філософа другого року Самійла Церейського( деякі дослідники вважають, що це і є його справжнє прізвище, тобто прізвище батька) зазначено: « Великих здібностей та найвищого успіху. З відзнакою захистив прилюдно всю філософію ».
Продовжуючи освіту в Римі і мандруючи країнами Європи, Прокопович знайомиться з ідеями гуманізму, просвітництва й реформації, які проповідує потім усе своє жит
354