Французькі джерела повідомляють, що під час Тридцятирічної війни( 1618— 1648) уряд Франції через свого посла у Варшаві де Брежі прийняв на служ бу невелике козацьке військо( 2— 2,5 тис. чол.) на чолі з полковником Богданом Хмельницьким та двома старшинами— Сірком і Солтенком. У 1645— 1646 рр. козацький полк Сірка брав участь в облозі фортеці Дюнкерк на березі Ла-Маншу, захопленої іспанцями, здобутті її та урочистому вступі до міста разом з французьким військом під проводом принца де Конде. Українські козаки там відзначилися хоробрістю, а їх ватажки— військовим мистецтвом.
Протягом 35 років( 1645— 1680) тривала активна діяльність Івана Сірка в Україні і Запорож ж і. Слава його отримала відголос у Польщі, Франції, Литві, Кримському ханстві, Туреччині, Молдові, Росії, особливо серед донського козацтва. За цей час він взяв участь не менш як у 55 великих битвах, і завжди, крім 3— 4 випадків, виходив переможцем. А ще була сила-силенна дрібних сутичок з татарськими чамбулами( загонами). Козацький отаман мірявся силами і з польськими хоругвами, яких також примушував відступати.
Іван Сірко— учасник Визвольної війни 1648— 1654 рр. і утворення козацької держави-республіки в Україні. Подільські козаки обрали досвідченого й відважного свого земляка Вінницьким( Кальницьким) полковником( 1658— 1660). П ід час обрання гетьманом України Юрія Хмельницького 9 жовтня 1659 р. полковник Сірко брав участь у П е реяславській раді: за нього, неписьменного, розписався у, присяжному списку сам гетьман. Після драматичних воєнних подій, що закінчилися укладенням з Польщею Слобо * дищенського трактату( 1660), за умовами якого в Україні відновлювалось шляхетське панування, Іван Сірко залишив полковництво й пішов на Запорож ж я, де перебував до кінця життя.
Кошовим отаманом у Січі тоді був Іван Мартинович Брюховецький, колишній дж ура( слуга) Богдана Хмельницького. Сірко користувався серед запорожців великим авторитетом. Уперше його обрано кошовим отаманом 1663 р., після того як Брюховецький став гетьманом України на Чорній раді під Ніжином. Відтоді запорожці вісім разів обирали Івана Сірка кошовим отаманом. І не було року, щоб той не водив їх у бойові походи на Кримське ханство, турецькі фортеці, в Молдову, Польщу.
Так, у вересні— жовтні 1663 р. він очолив спільний похід на Кримське ханство запорозьких козаків і драгунів росій *
312