Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st

у переговорах з королем Владиславом IV та урядом Речі Посполитої. Так виростав і формувався майбутній гетьман козаць кого війська. А поки що доля відкрила перед ним ще одну цікаву сторінку. Очевидно, її молена було б почати з депе ші, яку надіслав 21 вересня 1644 р. кардиналові Мазаріні до Парижа французький посол при польському королі граф де Брежі: «Цими днями у Варшаві був один із старшин ко зацької нації, полковник Хмельницький, про якого я мав честь писати вашій еміненції. Він був у мене, я мав з ним дві розмови. Це людина освічена, розумна, сильна у латин ській мові. Що стосується служби козаків у його величності, то якщо війни з турками не буде, Хмельницький готовий допомогти мені в цій справі». І не лише допоміг, а сам на чолі загону козаків разом з Іваном Сірком взяв активну участь у війні на боці Франції з Іспанією. Після повернення він дізнається про те, що чигирин ський староста О. Конецпольський заявив свої права на Суботів і у відсутність Богдана тероризував сім’ю — наїж дж ав на хутір, громив його. Забив найменшого сина. Ін ш и х — найстаршого Тимоша та середнього Юрія, дочок Катерину та Стефаниду залякав погрозами. Дружина від е с ь о г о того смертельно захворіла і скоро померла. Богдан Хмельницький шукав допомоги у короля, але той, скутий волею магнатів, нічим не міг йому зарадити. «Так вони від носяться не тільки до мене,— говорив він однодумцям,— так лях

Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 300