Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 282

нак у офіційних царських колах, які спиралися на Поля-
новський договір, це прохання не знайшло підтримки. З Мо­
скви Федорович від’їж д ж а є на Дон, оскільки з донцями у
запорожців завжди були товариські стосунки і козаки не­
одноразово приходили на допомогу один одному.
Перебуваючи на Д ону, Федорович, очевидно, мав відо­
мості про події в Україні. Адж е після зруйнування Кода-
цької фортеці гетьман Іван Сулима закликав на допомогу
д о боротьби проти коронного війська і донських побрати­
мів. Посольство на Дон мало також конкретне завдання
запросити на Запорож ж я і Федоровича як досвідченого
полководця. Невідомо, чим закінчилися переговори, але як­
що й приходили з Д ону на допомогу Сулимі, то вже після
його полону.
На жаль, не збереглися документальні свідчення про
дальшу долю Тараса Федоровича. Цілком можливо, що він
брав участь у наступному великому повстанні в Україні
1637-^1638 рр. або ж, як немало запорожців, залишився на
Д ону. В усякому разі літописне твердження про те, що і
після 1630 р. Федорович перебував серед козацьких ватаж ­
ків «со славою девять лет и скончался спокойно», близьке
до істини.
В особі Тараса Федоровича ми бачимо представника но­
вої генерації козацьких ватажків. Він не лише усвідомив
необхідність боротьби проти польсько-шляхетського пану­
вання в Україні, але й як керівник великого народного по­
встання ставив реальні плани реалізації задуманого. Голов­
ну рушійну силу корінних перетворень Федорович вбачав у
козацтві, яке протягом.десятиліть виробило на Запорож ж і
основи української державності.
ПАВЛО БУТ
Особа гетьмана Павла МНхновича Бута, який увійшов в
історію також під прізвищем Павлюк, вирізняється як
стрімкістю у досягненні поставленої мети, так і примхли­
вістю долі. Про це свідчить хоча б те, що серед усіх спод­
вижників попереднього гетьмана Сулими — одного з керів­
ників козацько-повстанського руху, страчених у Варшаві,
саме Буту пощастило лишитися в живих. М оже, тоді, по­
вернувшись в Україну, він і вирішив продовжити справу
свого загиблого побратима.
280