Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st

біжності між Україною та Польщею і надто запізнілою бу;« ла спроба погодити їх у мирний спосіб. Уже влітку 1659 рі вибухнуло спрямоване проти політики Івана Виговськога козацьке повстання, очолюване Цецюрою та Золотаренкомі котрі звернулися по збройну допомогу до Москви. Напри' кінці липня — на початку серпня в одній із сутичок, що то* чилися між повстанцями й силами Виговського, загинуй Юрій Немирич. Точніше місце його смерті окреслюють на полі між Кобижчею і Свидовцем ( тепбр Бобробицького р-ну на Чернігівщині). За іншою версіен?, це сталося під с. Веп риком поблизу Гадяча. Серед поліської иіЛяхти кружляли поголоски, що йому було завдано понад 70 ран і що напад ники, знявши з убитого одяг, загорнули тіло в мішковину і вКинули до болота. Ці чутки, доповнені міфологічними деталями, швидше скидаються на легенду про смерть пере вертня: неймовірна кількість ран, голе тіло в мішковині, болото як символ «злої» смерті людини, що зналася з нечи стою силою. Характерно, що загибель Немирича виклика ла задоволення і в Польщі, і в Москві. Так, у одному з ли- стів-новин, які поширювалися серед польської шляхти, чи таємо: «Не допомогло йому те, що став русином». А в Мо скві з втіхою констатувалося, що нарешті убито «найбіль шого злодія і еретика». Постать Юрія Немирича і досі е певною загадкою для нащадків. Що керувало вчинками цієї фантастично багатої 1 найосвіченішої людини тодішньої України — біль за її долю чи політичні амбіції і ж адоба влади? Як розуміти йо го перехід у православ’я — як щире • повернення до віри предків чи політично зважений крок людини, Індиферентної до питань віри взагалі? Чим диктувалася ідея створення Великого князівства Руського; бажанням перевірити полі тичні теорії на практиці? Наміром унезалежнити Україну? Останньою спробою залишити її у колі звичної польської культури та в орбіті польських впливів? Однозначних відповідей на ці питання, мабуть, і не мо ж е бути. З певністю можна констатувати лише одне: по стать Юрія Немирича за масштабністю задумів і вчинків належить до зірок першої величини на небосхилі україн ської історії XVII ст. Він же, думається, замикає литов сько-польську добу цієї історії як останній з-поміж тих, хто роздврювався між батьківщиною-Руссю 1 батьківщиною- Річчю Посполитою, хто відчував себе сином України і вод ночас громадянином польсько-литовсько-білорусько-ук- раїнської держ авної спільності, яка не витримала перевір ки часом. 269

Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | страница 271