Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 164

на себе від батька світський патронат над православного
руською церквою, Острозький мав великий вплив на фор*
муваиня її вищої ієрархії та загальні напрями політики.
Останнє підтверджується, зокрема, тією посиленою ува­
гою, яку римська курія приділяла переговорам з князем
у перщій половині 80-х рр. XVI ст., коли задумувалось
Об’єднан н я православної і католицької церков. Наскільки
упевнено почувався князь Костянтин у ролі господаря Русі,
Показує промовиста деталь, засвідчена в одному з листів*
звітів варшавського нунція Альберто Болоньєтто. «Старий
князь Острозький,— Пише Болоньєтто у серпні 1583 р.,—
йиявив таку добру прихильність, що публічно заявив: якщо
його патріарх (Константинопольський.— Авт.) не прийде
до згоди з Апостольським престолом, то він і без нього саМ
прийде до згоди». Як бачимо, князь Костянтин спершу при*
бильно поставився до унійних планів, але потім круто змі*
рив точку зору, що в підсумку стало однією з головних
причин провалу унійного задуму після Берестейського со­
бору 1596 р.
Особливої уваги заслуговують освітні заходи князя, щр
розгорнулися з 70-х рр. XVI ст. Саме в цей час на його кошт
(основуються соборні школи в Турові та Володимирі-Во-
Линському, починає діяти школа при Киево-Ґїечерськом^
монастирі і, нарешті — знаменита Острозька академія, яку
Сучасники називали «тримовним ліцеєм» і «храмом муз».
Д о створеного в Острозі за ініціативою князя вченого гурт*
ка, що становив ядро професорського складу академії,
були залучені солідні наукові сили, котрі забезпечили ви­
кладання «семи вільних мистецтв» — основи західноєвро­
пейської шкільної премудрості, а також елементів бого­
слов’я й філософії. Тож саме в Острозі був закладений ме­
ханізм реального компромісу між східнослов’янськими про­
світницькими традиціями і «латинською наукою», вперше
введеною у практику православної освіти. Синтез «слов’я*
но-греко-латинських» наук послужив прикладом для на­
вчальних закладів, створюваних міщанськими братствам#
Львова, Києва й Луцька, тому Острозьку академію, улюб­
лене дітище князя, можна по праву назвати фундаментом
широкого оновлення національної освіти кінця XVI — по­
чатку XVII ст.
На кошт князя при академії діяла друкарня, з якої
у світ вийшли славетна Острозька біблія (1581) та Буквар
(1578) першодрукаря Івана Федорова, а також чимало
яскравих полемічних творів антиуніатського спрямування.
А дж е саме звідси, з дввру князя Костянтина, почала своє
162