Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 122
не викоренене великим князем. За боярами стояли належні
їм міста й села, величезні багатства, тисячі озброєних
людей.
Княгиня відчула, що втрачає грунт під ногами. Воли
нянка за народженням була чужою у Галичі, де прожила
з чоловіком трохи більше п’яти років, ні в що не втручаю
чись, поглинена турботами про дітей. Вона могла спертися
лише на хоробру, але нечисленну дружину Романа та на
купку волинських бояр, що залишилися вірними родині
сюзерена. Велика смута розпочалася в Галицькій землі,
* сумом занотував літописець.
Анні з синами довелось залишити Галицько-Волинське
князівство й просити притулку у володарів сусідніх держ ав,
Польщі й Угорщини, з якими її чоловіка зв’язували союзні
взаємини. Сама вона з Васильком їде до Кракова, а Д ани
ла з кимось із ближніх бояр Романа відіслали до Буди, де
він на кілька років став другом свого ровесника Бели, сина
короля Андрія.
Тим часом феодальна анархія настала на Галицько-Во
линській Русі. Бояри, розбившись на кілька партій, не
впинно ворогували, закликаючи на престол підхожих собі
претендентів. Руйнацію держ авної структури ще недавно
сильного та єдиного великого князівства яскраво характе
ризує факт самочинного вокняжіння в Галичі 1212 р. боя
рина Володислава, проводиря ворожої до Романовичів
партії земельної аристократії. То було найбрутальнішим
порушенням норм феодального права Давньої Русі, згідно
яких князем міг стати лише той, хто ним народився, тобто
член династії Рюриковичів.
У перебігу більш ніж тридцятилітньої боротьби за Га
лич і його землю між іноземними феодалами, прийшлими
здалеку руськими князями та місцевими боярами Данило
кілька разів сідав на хиткий галицький престол, і кожного
разу його скидали бояри. Але князь не втрачав оптимізму.
Перебуваючи у волинській глушині, в маленьких містах
Тихомлі й Перемишлі, Романовичі, за словами галицького
літописця, «стали княжити там із своєю матір’ю, на місто
Володимир поглядаючи, й мовили вони: «Як там не крути,
а Володимир буде наш!»
Зовсім юний, але розумний, розважливий, сміливий f
наполегливий Данило з кожним роком наганяв страху на
галицьке боярство, яке не могло не зважати на народне
прагнення бачити старшого Романового сина великим кня
зем. Т<йлу 1219 р. бояри запросили на княжіння уславле
ного полководця Мстислава Мстиславича на прізвисько
120