125
Стійка зміна особистості внаслідок катастрофічної події
Наслідки переживання катастрофи можуть зберігатися роками . Симптоми гострого стресу можуть не проявлятися , але постраждала може постійно перебувати в стані відчаю й депресії . Згідно з визначенням ВООЗ , людина , що страждає від цього розладу , проявляє такі риси : « вороже або недовірливе ставлення до світу , соціальна ізоляція , відчуття порожнечі або безнадійності , хронічне відчуття перебування на краю , нібито вона постійно знаходиться під загрозою , відчуженість . Така зміна особистості може бути спровокована посттравматичним стресовим розладом ». Такий психологічний стан можна описати як ПТСР на етапі « вигорання ».
Факторами стресу найчастіше виступають катастрофічні події , які тривають довгий час :
• Перебування в концентраційному таборі .
• Стихійні лиха .
• Тривалий полон або ситуації , що загрожують життю , з неминучим ризиком смерті ( наприклад , жертви викрадення або теракту ).
• Катування .
ЧАСТИНА III : ТЕОРІЯ
Симптоми , пов ’ язані з сильним стресом або стресовими розладами
Можна виділити декілька категорій травматичних симптомів Можемо говорити про наявні симптоми , якщо сильну реакцію можна охарактеризувати як розлад , пов ’ язаний з травмою ( зокрема , ПТСР ). Більшість симптомів входять в одну з наступних груп .
Вторгнення : симптоми , пов ’ язані з повторним переживанням травми
У ситуації , яка загрожує життю , людський мозок реагує в незвичному режимі . Все відбувається надто швидко , щоб події належним чином зберігалися в пам ’ яті , тому уцілілі часто страждають від часткової втрати пам ’ яті , адже травмуюча подія залишається в підсвідомості .
• Флешбеки . Людина знову і знову переживає травму . Інвазивні спогади про подію викликають фізичні симптоми ( прискорене серцебиття , пітливість ). Оскільки організм все ще перебуває в стані тривоги , він знову і знову готується до боротьби або до втечі від травмуючої події ( див . гіперзбудження ).
• Погані сни , кошмари . Вони викликають серйозні проблеми зі сном . Уціліла також може бути дезорієнтованою після пробудження .
• Страхітливі думки . Вони можуть виникати мимоволі , контролювати їх неможливо .
• Стимули , пов ’ язані з травмою . Слова , предмети , звуки , запахи , а також внутрішні стимули служать тригером для спогадів про травмуючу подію ( у формі спогадів , кошмарів , думок ), на які тіло реагує так , ніби подія повторюється насправді .
Все зазначене вище сильно ускладнює повсякденне життя уцілілої .
Симптоми уникнення
Людина , яка отримала травму , зазвичай намагається уникати всього , що може нагадати їй про травмуючу подію . Вона застосовує когнітивні , емоційні та поведінкові стратегії , щоб уникнути впливу стимулів , а також намагається уникати всіх форм травмуючих спогадів і емоцій . Це може привести до заціпеніння і проблемам з пам ’ яттю ( див . « дисоціація »).
Це також створює серйозні проблеми в повсякденному житті , так як уцілілі можуть :
• Уникати місць , подій або предметів , які нагадують їм про подію , і в результаті ізолюватися від оточуючих і жити на самоті .