будівля в даному стилі, що збереглася до наших часів. Останні 15 років тут працює Київський театр опери і балету для дітей та юнацтва і саме тут виступає Театр « Київ Модерн-Балет » під керівництвом Раду Поклітару. Рекомендуємо Вам відвідати одну з постановок. Квитки і розклад уточнюйте заздалегідь на сайті: www. musictheatre. kiev. ua. ються студенти, а вечорами— вуличні музиканти.
5.
КИЄВО- МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ
У 150 метрах від театру розташований один з найстаріших вузів України— Національний університет « Києво-Могилянська академія », який вважається правонаступником « Києво-Могилянської академії » 1659-1817 рр. Зі стін академії вийшло 14 гетьманів України, серед яких Іван Мазепа, Юрій Хмельницький, Іван Виговський, Петро Дорошенко, Іван Скоропадський та інші.
З академією також пов ' язана доля Григорія Сковороди. Мандрівний філософ, поет, байкар і педагог, який зробив значний внесок у східнослов ' янську культуру. Григорій Сковорода вважається завершувачем епохи козацького бароко і родоначальником релігійної філософії. Навпроти академії знаходиться пам ' ятник Григорію Сковороді, біля якого під час перерв збира-
6.
КОНТРАКТОВА ПЛОЩА
Навпроти « Києво-Могилянської академії » Вам відкриється найстаріша площа в Києві— Контрактова площа. Виникла вона ще за часів Київської Русі, а після зруйнування Верхнього мосту монголо-татарами вона залишалася центром до XIX ст. Назва площі виникла у зв ' язку з тим, що саме тут купці укладали контракти. Контрактова площа була розташована біля порту, який був основним джерелом експортно-імпортних поставок. Після розвитку мережі залізниць значення порту і Контрактової площі значно зменшилося, а центр ділового життя Києва перемістився на Хрещатик. Саме на Контрактовій площі до 1700 року святкували Новий рік і наряджали ялинку.
ЦІКАВО!
На Подолі було два Нових року: чоловічий і жіночий. Чоловіки-ремісники найчастіше наряджали сосну, а хлопчиків у цей день посвячували в чоловіків. Жіночі ж святкування відбувалися ще цікавіше. Торговки старого Житнього ринку прикрашали своє новорічне дерево, вішали на нього стрічки, намиста, пряники і прикрашали його палаючими свічками. А функцію новорічної ялинки у подільських дам виконував величезний будяк.
Київ. Поділ Записки мандрівника
27