18 Ізраїль та арабо – ізраїльський конфлікт :
день , коли палестинці сядуть за стіл переговорів , усвідомлюючи , що час не на їхньому боці ;
За результатами опитування очевидно , що більша частина ізраїльтян згодні , що будь-яка мирна угода з палестинцями означатиме знесення багатьох , втім не усіх , поселень . Ті поселення , які сьогодні вже стали цілими містами та знаходяться поруч Єрусалиму та інших районів поблизу кордонів 1967 року , за будь-якого мирного врегулювання залишаться у складі Ізраїлю . Важливо зауважити , що кордони 1967 року ніколи не були міжнародно визнаними , вони послужили лінією припинення вогню на момент кінця Війни за незалежність Ізраїлю у 1949 році .
Визнання цього важливого факту Сполученими Штатами Америки було висловлене у листі президента Джорджа Буша молодшого до прем`єр – міністра Аріеля Шарона від 14 квітня 2004 року : « нереалістично очікувати , що результатом переговорів щодо остаточного врегулювання стане повернення до лінії припинення вогню 1949 року ».
Можливості для миру .
У 1977 році до влади прийшов Менахем Бегін , перший прем ’ єр-міністр Ізраїль від партії Лікуд . Це не завадило президентові Єгипту Анвару Садату здійснити свій історичний візит до Ізраїлю того ж року , аби звернутися до парламенту Ізраїлю – Кнесету . Так розпочався мирний процес , який як і будь-які важкі переговори , супроводжувався як успіхами , так і невдачами . У 1978 році були укладені Кемп- Девідські Угоди , що містили план мирного врегулювання , включаючи пропозицію про обмежене самоврядування для палестинців . ( Палестинці відкинули цю пропозицію .) Через шість місяців була підписана Мирна угода , яка поклала край 31-річному стану війни між Ізраїлем та Єгиптом .
Це був визначний момент в історії . Президент Садат , завзятий противник Ізраїлю та більшу частину життя –