8 Ізраїль та арабо – ізраїльський конфлікт :
проводив операції без зайвого галасу та незважаючи на колір шкіри тих , хто потребував допомоги . Це значно більше за будь-які промови та резолюції засвідчило неприйняття ним расизму ».
Арабо-ізраїльського конфлікту можна було уникнути .
Досить швидко після свого заснування у 1945 році ООН виявила зацікавленість у майбутньому Палестини , яка перебувала під мандатом Великої Британії . Спеціальний комітет ООН у справах Палестини ( UNSCOP ) рекомендував Генеральній Асамблеї поділити землі між євреями та арабами . При цьому жодна сторона не задовольнить своїх вимог , але такий розподіл змусить визнати існування на цих землях двох груп – єврейської та арабської , де кожна заслуговує на власну державу .
29 листопада 1947 року Генеральна Асамблея прийняла Резолюцію 181 , відому як « План поділу », яка отримала підтримку у 33 голоси , 13 проголосували « проти », 10 утрималися .
Прийняття « Плану поділу » означало б утворення двох держав , проте арабські країни та місцеве арабське населення миттєво відмовилися прийняти цю пропозицію . Вони відмовилися визнати право євреїв на будь-яку частину землі та обрали шлях війни аби видворити євреїв з Палестини . Відмова завжди була ядром конфлікту , як тоді , так і зараз .
( Більше того , деякі арабські країни , Іран , не говорячи вже про палестинські терористичні організації на кшталт таких як Хамас та Ісламський джихад у Палестині , які до тепер не визнають право Ізраїлю на існування , в яких би то не було кордонах після 70 років з часу його заснування .)
Ізраїль був заснований 14 травня 1948 року . Історичне значення цієї події Уїнстон Черчілль засвідчив наступними словами :