G A Z E T K A
Масляна або запусти
Масляною ( на сході України ), чи Масницями ( на заході ) називають останній тиждень перед Великим постом . Перший день Масниць звуть « м ’ ясопусною » неділею . Обов ’ язковою стравою був холодець із свинячих ніжок . На Слобожанщині цей день називають ще « ніжкові заговіни ». За твердженням Олекси Воропая , хлопці та дівчата після обіду виходять на подвір ’ я і від комори кидають кістками у ворота . Кожен мусить влучити , бо чия не долетить , той Великодня не дочекає . На Західній Україні такого звичаю немає , а у « м ’ ясопусну » неділю теж варять холодець , у якому має бути багато м ’ яса . Адже це останні дні перед Великим постом , коли можна наїдатися досхочу . Влаштовуються народні гуляння на берегах озер та річок , катання на санях . Просто неба смажать млинці , круглі , як сонце , і смачні , які тільки бувають на Масниці . Млинці із сметаною , сиром та ізюмом , яблуками з корицею , журавлиною і медом . Та під наливочку , медовуху ще й добре пиво ... На Чернігівщині збереглися відголоси древнього свята Колодія . Детальний опис ми знаходимо у книзі Євгена Товстухи « Українська народна медицина ». Сам автор — із давнього знахарського роду і знається не тільки на приготуванні цілющих напоїв із трав та рослин , що їх нам дарує українська земля . У його книзі читач знайде і описи обрядів давніх українців , які пов ’ язані із цілительством . Є . Товстуха у своїй книзі робить не просто історичні екскурси у міфологію , а показує генетичний зв ’ язок українців з природою . Отже , обряд — це дійство , осмислене людиною впродовж багатьох поколінь , глибокий філософський алгоритм збереження роду , до кінця ще не розшифрований і не пізнаний . І розповідаючи у своїй книзі про обряди етнічних українців , я постійно звертаю увагу на велику силу материнської молитви , батьківського благословення і покірності дітей . Бо тільки той , хто вміє слухати , почує і не проходитиме дорогою помилок батьків . Кожне наступне покоління повинне іти далі , опираючись на досвід попередніх . Шануючи надбання , наші нащадки мають творити добро для себе і своїх дітей . Це філософія українця — творча праця на благо власного роду і свого народу . Повертаючись до свята Колодія , треба відзначити , що Колодій — це весняний бог , перша ластівка , що народилася на Масляну в понеділок , живе-веселиться цілий тиждень , а у суботу помирає , щоб у день весняного рівнодення прийти на землю сонячним Ярилом . Усі веселяться , збираються на гостини до хлопців , які не оженилися і
засиділися у парубках . Великою громадою приходять до хати , співають веснянки та жартівливі пісні . Небораці прив ’ язують колодку до ноги , мовляв , краще мати дружину , аніж колодину ... На таких вечорницях хлопці придивлялися до дівчат , щоб вибрати собі пару і на « колодки » — весняні вечорниці просто неба — ходити уже в парі . У деяких місцевостях , наприклад , на Слобожанщині існувала традиція « пропивати колодку » саме жіночими громадами . Заміжні жінки збиралися на посиденьки і « народжену » колодку пропивали упродовж цілого тижня . Особливо діставалося матерям , чиї сини не одружилися і залишалися « старими парубками ». Може скластися враження , що українці пропагують пияцтво у всіх його проявах . Але це не так , бо здавна пияцтво суворо осуджувалося в українських громадах . Йдеться про цілющі Колодієві напої , секрет виготовлення яких знали древні волхви , а потім знахарі . Готувалися вони із дев ’ яти чи дванадцяти трав і вживалися для відновлювання сил організму в період весняного переходу . До їх складу входили медунка лікарська , листки подорожника , квіти та листки алтеї лікарської , квіти первоцвіту весняного , ягоди горобини , журавлини , листки материнки звичайної та інше . Такі напої заспокоювали нервову систему , зміцнювали імунну систему людини , виснаженої холодною і довгою зимою . Хотіла б згадати ще про один звичай на Масляну — мирові угоди із ворогами . Збиралося товариство , і мали усі помиритися , аби весняну сівбу проводити уже громадою . Бо за бороною не годилося лихословити чи бодай думати лихого . За таким чоловіком дідько ходить і чортополох сіє . Завершується Масляна « сиропусною » неділею . Цього дня варять вареники , мовляв , і « бусурмани вареники їдять ». Цього ми достеменно не знаємо , але саме ними завершуються зимові свята українців . Тож готують святкову вечерю , запрошують родичів , просять прощення один у одного за образи чи непорозуміння . Бо назавтра прийде день , і почнеться Великий піст . Час великого очищення для віруючих душ , час великого переосмислення життя , втілення задуманих планів на Різдво . Прийде весна , тепло , і для хлібороба починається велика пора священнодійства — вирощування хліба .