Contemporary art. Artists of Ukraine. Олексій Малих. Alexey Malykh. Алексей Малых | Page 40

Львівські стіни The Walls of Lviv Львовские стены Що відчувають пальці, торкаючись поверхні стіни? Що вбирають долоні: тепло розігрітої сонцем цеглини чи холод мармурової плити? Львівські стіни – тесаний камінь, цегла, дерево. Пісковик і мармур. Захисні мури старого міста, стіни соборів, замків, вілл, сецесійних будинків. А ще – легенди про багаторічне втирання у фасад Чорної кам’яниці чорного соку від шкірок зелених грецьких горіхів. Або про опалення вогнем її стін із білого каменю – закопчені золою, вони ставали чорними як ніч. Пальці торкаються в’язі написів на плитах Вірменської церкви, гладять складки одягу кам’яних святих Латинської катедри, у повітрі повторюють обриси сецесійних фронтонів. Долоні вбирають шорсткість і гладкість, відчувають м’якість моху і жорсткість плюща. Погляд художника фіксує найпотаємніші нюанси кольорів: теракотово-вохристий, перламутровосірий, смарагдово-зелений, променисто-білий і чорний як отвір у нікуди. Про що мовчать стіни з напівзбитими мозаїками, напівстертими фресками, напівзруйнованими ліпними прикрасами – облуплені, але зі слідами колишньої краси і слави? Що століттями змивають з них дощі, зривають вітри, висушує сонце? Чий радісний сміх, болісний стогін чи любовний схлип пам’ятають вони? Як за ними жили, кохали, торкалися персів, і клавіш, і пензлів, і зброї; ненавиділи, помирали і знов кохали, щоби продовжувати життя у цьому місті? Художник Олексій Малих не намагається знайти відповіді. Не намагається описати, відтворити, пояснити те, що повинно залишатися нерозгаданою таємницею. Просто Дотик, Погляд, Проникнення – і на полотні вільно плинуть фарби-звуки, фарбитремтіння. То перетікають неквапно, як час, залишаючи по собі сліди-сплетіння, сліди-арабески. То раптом вибухають кольоровою експресією, розбризкуючись, розпорошуючись, розбиваючись об цупку поверхню полотна. То нашаровуються, змішуються і врешті втираються, як той чорний сік зеленого горіху у білі стіни кам’яниці. Так виникає власний код до читання манускрипту під назвою «Львівські стіни»..Манускрипту, який неможливо прочитати. Марина Афанасьєва 40