установа загальною площею близько 500 га. До складу заповідника входять давнє городище, ділянки сільської території міста( так звана « хора »), а також середньовічні фортеці Чембало й Каламіта. Музейне зібрання нараховує близько 220 тисяч музейних предметів основного фонду та близько 20 тисяч- науково-допоміжного фонду.
Місто Херсонес було засноване древньогрецькими колоністами більше ніж 2500 тисячі років тому на південному заході Криму. Нині його руїни- одна з найвизначніших пам ' яток Севастополя.
Це місто-держава мало довге життя- майже дві тисячі років- і його історія є частиною історії Древньої Греції, Древнього Риму та Візантії.
Лише в 1827 році на цьому місці розпочалися розкопки, які майже відразу принесли Херсонесу ще одну назву – « Руська Троя ». Масштаб досліджень та велика кількість археологічних пам ' яток, що потребують збереження, спричинили до створення Національного заповідника « Херсонес Таврійський ».
До наших днів збереглися: елліністичний театр, римська цитадель, середньовічні християнські храми, житлові квартали, вулиці, гончарні майстерні, колодязі та ін.
На даний час відкрито більше третини міста. Серед археологічних знахідок є унікальні предмети- присяга громадян Херсонеса, декрети, фрески, мозаїки, шиферні ікони християнських храмів, написи-присвяти, численні побутові предмети. Загалом музейні зібрання заповідника нараховують понад 200 тис. експонатів.
Дерев ' яні церкви Карпатського регіону в Польщі та Україні
Рік внесення до списку: 2013.
Група історично цінних унікальних дерев ' яних церков, які 21 червня 2013 року на 37-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що проходила у Камбоджі, були занесені до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО. До списку внесено 16 українських церков— 8 з яких розташовані в Польщі і 8 в Україні. Церкви представляють такі типи архітектури: гуцульський( Україна), галицький( чотири Україна і дві на території Польщі), бойківський( дві в Україні та одна в Польщі) і лемківський( всі п ' ять на території Польщі).
До Репрезентативного списку нематеріальної спадщини людства входить українське декоративно-орнаментальне малярство –
Петриківський розпис.
5 грудня 2013 року петриківський розпис було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.
Походження петриківського розпису пов ' язують з козацтвом і заселенням Дніпровщини вихідцями з Полтавщини, Слобожанщини та Поділля у XVIII століттіта в першій половині XIX століття.
Петриківський розпис— не лише народне мистецтво, що зберігає традиції оздоблення українського житла, але й сучасний живопис, який розвивається та набуває нових рис.
Собору
Пресвятої Богородиці, с. Матків, Львівська обл.
press. afisha. it Літо 2018 14