закохалася в цю країну . Оскільки знайшла тут багато людяності , прийняття , розуміння , співпереживання , допомоги від абсолютно незнайомих , чужих людей , що потім уже стали як рідні . Зараз я думаю , що бачити це і відкривати такі якості в собі і є найбільший скарб ».
Останні кілька місяців ти провела в Україні . Яких речей тобі бракувало з Італії ?
« Ш уму в кафе і барах , публічних місцях загалом . В Україні дуже тихо ! Овочів і фруктів взимку ( яка триває до квітня-травня цього року :). Якби мені не казали , що в Україні можна купити все , були б гроші – не можна . А те , що можна , дуже відрізняється за якістю . Отого смаку мені бракувало . Але я прекрасно розумію , що в Україні такі умови , такий клімат , і це нормально .
З неочікуваного : мені бракувало посудомийної машинки . Це так само як протягом п ’ яти років прати речі у пральній машинці , а потім в один день почати робити це руками . Дивне відчуття : для чого ? Якщо можна вивільнити стільки часу . Але це , мабуть , більш стосується не Італії , а способу життя , до якого звикаєш . І останнє , водночас головне : дуже бракувало сонця , посмішок , простої людяності . Є таке російське слово , що відображає мої почуття повністю : « участие ». Воно означає сердечне ставлення до людини , співпереживання . Проте і тут , гадаю , нема в чому винити людей . Якщо треба постійно думати про те чим заплатити за газ , чи як оплачувати проїзд собі на роботу і дитині в школу , якщо його вартість піднімають декілька разів за останній час , то дуже легко зануритися у проблеми та негативізм . Тоді уже не до інших . Треба думати як виживати ».
Ти чимало подорожуєш по Апеннінському півострові . Яке місто чи місце займає лідируючу позицію в Top # mustGo Ольги Булдіної ? Можливо є такі , куди б ти не повернулась за жодні гроші ? А куди б ти поїхала та ніяк не випадало можливості ?
« П одорожі – то така суб ’ єктивна штука . Я щиро вважаю , що місто відкривається для нас через призму того з ким ми там перебуваємо , і які емоції отримуємо . Я знаю людей , що були обмануті , зневажені у найпрекрасніших містах Італії , і що сказали : « Я ні ногою більше сюди не ступлю », і водночас людей , що несподівано гарно проводили час у непримітних селищах , де б здавалося і нічого було дивитися . І як результат назавжди закохувались в Італію . Так само я знаю , що якщо Ви поїде туди зі мною , наприклад , то я не зможу не передати свою любов до цих місць ! Якщо конкретніше , то це : Лігурія ( там дуже спокійно , неймовірна природа , люди , не особливо дорого ), калабрійські Шілла , Кьяналеа , Тропеа ( дуже попівденному ), Рим ( його велич мені досі в голові не вкладається , як люди на декількох квадратних кілометрах центру могли створити усю ту красу ), із північного – Південний Тіроль ( гори , гори , гори ... зовсім інша Італія та зовсім інші італійці ). Я от як зараз думаю , чого це я Етну не назвала , або
Анастасія Лелик та Вікторія Гусенко учасники команди prima lezione
Afisha . it Літо 2017 27