Як ти стала художником: навчаєшся мистецтву або самоучка, як довго цим займаєшся? истецтво супроводжує мене з
« М самого дитинства: першу скульптуру зліпила ще в дитячому садочку, малювала, фактично, завжди, а в підлітковому віці почала писати вірші. Не можу пригадати жодного періоду в моєму житті, коли б не займалася якою-небудь творчою діяльністю ».
Який шлях пройшла, щоб знайти себе в тому амплуа, в якому на сьогоднішній день постаєш перед глядачем? к на мене, життя митця, як і кожної людини— це безперервний
« Я рух. Шлях вічного пошуку і самовдосконалення, дорога без кінцевого пункту призначення. І певно, єдине що залежить від мене— це не опускати руки, незважаючи на злети та падіння, спроби та невдачі, в хвилини, коли здається, що усе немає сенсу. Особливо, коли оточуючі довкола кажуть, що воно нічого не варте і нікому не потрібне, подумки відповідаю: « може вони і мають рацію, але я просто не можу інакше.
Напевно, найголовнішим етапом мого творчого шляху до сьогоднішньою дня, було усвідомлення того, що творчість- це єдине що в мене насправді є, єдине що ніхто не зможе в мене відібрати. Мистецтво – то є мій вічний вогонь, що не гасне в хуртовини та бурі, а тільки спалахує ще сильніше та відчайдушніше з кожною життєвою перипетією. Люди приходять і йдуть, майно руйнується, а таланти, вміння та набуті з досвідом знання назавжди залишаються з нами ».
Чи є час на вивчення чогось нового? вісно, завжди! Було б бажання, а
« З час завжди знайдеться. Я б, напевно, померла від нудьги, якби щодня не дізнавалася щось нове, тим більше зараз в епоху інтернету, коли відкритий весь світ і кордонів більше не існує.
Як на мене, людина яка не розвивається автоматично деградує, поглинута буденними дрібницями, витрачаючи час на плітки, шкодування за минулим і виправданням власної нікчемності. В житті не щастить тим, хто жаліє себе і зупиняється, замість того, щоб розвиватися ».
« І
Чим цікавишся окрім мистецтва? нтересів безліч, можливо, не зовсім типових для людей мого віку, жодних дискотек чи гулянок з друзями в барі, замість серіалів – онлайн лекції на безкоштовних освітніх ресурсах, на всі доступні теми, адже хто знає що може знадобитись в майбутньому. Напевно, не вивчала поки лишень робототехніку, бо аж ніяк в мене не математичний склад розуму.
Стосовно книг, то жодних романів чи фантастики, надаю перевагу психології та філософії ще з чотирнадцяти років. Що стосується музики – то це також мистецтво, отож повинна втілювати собою щось більше ніж просто звук. В мене немає якось улюбленого виконавця чи жанру, є те що торкає душу. Те ж саме стосується і кіно. Фільми дивлюсь або документальні, або альтернативне, авторське кіно.
Окрім цього, люблю гори і при нагоді рада піднятися з друзями на не високу, але усе-таки вершину, шкода тільки, що не карпатського, а апеннінського гірського хребта ».
Які інструменти і матеріали використовуєш у роботі? к вже сказала, життя – це вічний
« Я пошук, пошук « мого » матеріалу. Творчий процес- це майже завжди якийсь експеримент, от так, починаючи полотно в одній техніці, ніколи не знаю в якій його завершу, бо ідеї змішати « оце » з « отим » звалюються як сніг на голову. Актуальною зараз є, вже напрацьована мною, змішана техніка сухої пастелі, крейди, чорнила для печаток і деякі елементи промальовані масляними фарбами. Такий собі « мікс від Матеї 2017 », хто його знає що навигадую в 2018 ».
« М
Мистецтво – це шлях до чого? истецтво— це водночас і хвороба, і терапія, залежно з якої точки зору на нього глянути, для мене це ліки, що не дають з’ їхати з глузду, а якщо серйозно, я не маю чіткої відповіді на це запитання. Мистецтво – це шлях, а до чого залежить від кожної окремої особистості, в будь-якому випадку це більше ніж просто самовираження. Твори мистецтва, це те що залишається після кожної минулої епохи наступним поколінням, ознайомлюючись з якими, ми дізнаємося чим жила та чи інша епоха, які мала цінності. Як би там не склалося і незалежно від того чи побачать мої картини онуки, я пишаюся бути хоча б маленькою піщинкою в пустелі творців двадцять першого століття ».
Afisha. it Літо 2017 37