СЛУХАЄМО
Соната в дусi нiжностi та лютi
Часто саме класична музика асоціюється з ніжністю та любов’ ю. Тому сьогодні поговоримо про геніального композитора та піаніста Людвіга ван Бетховена і про його « Місячну сонату ». Слухаючи цю ніжну мелодію перехоплює подих. Місячну сонату Бетховен написав у 1801 році. В цей час композитор переживав не найкращий період у своєму житті. Незважаючи на те, що був дуже популярним та успішним, виглядав життєрадісною та щасливою людиною. Про нього говорили: « Незалежний, гордий і задоволений ». Та кому як не нам знати, що може творитись на душі у людини, яка ззовні світиться від щастя. Насправді Людвіг глибоко переживав через те, що втрачає слух. Для нього це було справжньою трагедією, адже до цього слух Бетховена відрізнявся дивовижною тонкістю і точністю, він здатний був помітити найменший невірний відтінок чи ноту, майже « бачив » всі тонкощі багатих оркестрових фарб. Досі невідомо, що стало причиною хвороби. Є декілька варіантів: або через надмірну напругу слуху, або через застуду і запалення вушного нерва. Та якою б не була причина, нестерпний шум у вухах мучив Бетховена і вдень, і вночі. Жоден лікар нічим не міг йому допомогти. Вже у 1800 році композитор для того, щоб чути високі звуки гри оркестру повинен був стояти дуже близько до сцени. Трішки пізніше він насилу розрізняв слова людей, які з ним розмовляли. Людвіг до останнього приховував свою глухоту від друзів і близьких. Він почав уникати зустрічей. В цей час в його житті з’ явилася юна Джульєтта Гвиччарди. Їй було 16, вона обожнювала музику, чудово грала на роялі і стала ученицею великого композитора. І Бетховен закохався. Він полюбив її як нікого і ніколи раніше. Композитор завжди бачив у людях тільки краще, а Джульєтта стала для нього ідеалом жінки. Його полонили життєрадісність, щедрість і товариськість юної учениці. У Бетховена і Джульєтти зав’ язалися відносини і він наче повернувся до життя. Композитор знову почав виходити на люди, знову навчився радіти простим речам- музиці, сонцю, усмішці Джултєтти. Бетховен мріяв про те, щоб вона стала його дружино. Наповнений щастям, він почав роботу над сонатою, яку назвав « Соната в дусі фантазії ». Але його мріям не судилося здійснитись. Вітряна і легковажна Джульєтта завела роман з аристократичним графом Робертом Галленбергу. Їй став нецікавий глухий, незабезпечений композитор з простої сім’ ї. Дуже скоро Джульєтта стала графинею Галленбергу. Соната, яку Бетховен почав писати в стані справжнього щастя, захоплення і надії, була закінчена в гніві і люті. Її перша частина повільна і ніжна, а фінал звучить, як ураган, що змітає все на своєму шляху. Після смерті Бетховена в ящику його письмового столу знайшли лист, який Людвіг адресував безтурботній Джульєтті. У ньому він писав про те, як багато вона для нього значила і яка туга нахлинула на нього після зради Джульєтти. Світ композитора впав, а життя втратило сенс. « Місячною » сонату назвав один з кращих друзів Бетховена- поет Людвіг Рельштаб, вже після його смерті. При звуках сонати він уявляв собі тиху гладь озера і човен, що самотньо пливе під світлом місяця.
32
Юлія Торконяк За інформацією Beethovn