16
РОЗВИВАЄМОСЬ
Нiжнiсть у металi
Чомусь лютий найбільше асоціюється з романтикою. Це місяць амурів, валентинок, закоханості та ніжності. Також це місяць зізнань та вчинків. І один вчинок закоханих завжди змушував задуматися, замилуватися. Звісно, ми говоримо про вішання замків кохання на мостах. Так два серця з’ єднують себе навічно. Але звідкіля до нас прийшла ця традиція? І чому в багатьох великих містах в світі деякі мости аж валяться від кількості замків. Якщо пошукати в історії нашого народу, то замки як символ кохання використовували ще на Русі. Тоді відкритий замок клали під поріг нареченої, а варто було нареченому його перейти, сваха замикала замок і кидала його в річку, щоб весілля не розладилось. Пізніше традиція дещо змінилася. Перед тим як молодята виходили з будинку на вінчання, під поріг клали замок, і як тільки молоді проходили через поріг, замок діставали звідти і закривали ключем. Після цього ключ викидали в річку, озеро чи в колодязь, щоб його неможливо було знайти. А закритий замок віддавали молодим і його зберігали як символ миру, любові і благополуччя в будинку сім’ ї молодих. Однак наші традиції не мають нічого спільного з вішанням замків на мостах. То ж чому саме так? А почав цю традицію ще у 1992 культовий італійський письменник Федеріко Моччіа. Всім нам відомий за своїми романами « Три метри над рівнем моря » і « Вибач, але я кличу тебе любов’ ю ». І саме через « Хочу тебе » автор бився над здавалося б нерозв’ язним завданням: де повинні дати клятву вірності закохані Степ і Джин? І ось прогулю-