НАСОЛОДЖУЄМОСЬ
RE
START
Я так люблю помирати по триста разів на день,
так люблю проклинати кохання й курити траву,
відчувати жахливий біль, що його продукує мігрень
і слухати свою душу, мабуть, ще живу.
Палити сторінки, наповнені злісним чорнилом,
усіяні болем і віршованими рядками,
поливати сльозами, поливати різким бензином.
Горіть, мої спогади, відлітайте разом із думками...
...Десь за вікном пролунає гавкіт собаки,
промчиться вітер, західний, пестливий,
а тут ось я зі своїм Себастьяном Бахом,
як і він, старий і від суму сивий.
Прощавай, життя, прощавайте, старі кіоски,
прощавай, марихуана, і оксі, і мет,
прощавай, коньяку, прощавайте, гіркі папіроски!
Я знову зібрався у путь. Я знову ж помер.
І, відлетівши подалі від світу,
я стою поміж моря і слухаю клекіт пташок,
сонце сіяє згори, шепоче промінням молитву.
Кінець. А тепер - рестарт, мій дружок...
Я так люблю помирати по триста разів на день,
так люблю проклинати кохання й курити траву,
відчувати жахливий біль, що його продукує мігрень
і слухати свою душу, мабуть, ще живу...
Влад Мосор
24